Європейський мовний союз зупинив членство білоруського БТРК

Світ

Виконавчий комітет Європейського мовного союзу (EBU) ухвалив рішення про зупинення членства білоруського державного мовника БТРК. Про це повідомила пресслужба союзу 28 травня.

"EBU уважно стежить за придушенням свободи ЗМІ в Білорусі та постійно закликає БТРК як члена EBU відстоювати наші основні цінності свободи слова, незалежності та підзвітності. Після спірних виборів минулого літа ми проводимо кампанію за захист незалежної журналістики і свободи слова у країні. Ми публічно підтримали журналістів Белтелерадіокомпанії, які протестували проти втручання уряду. Ми також спостерігали за висвітленням БТРК і повідомили про свої побоювання їхнє керівництво", – ідеться в релізі.

В EBU зазначили, що протягом останніх тижнів їх "особливо стривожила трансляція інтерв'ю, явно одержаних під примусом".

"Ми також відстежували інші передачі Белтелерадіокомпанії щодо цього питання, які викликали інші серйозні й зовсім виняткові побоювання. З огляду на ці виняткові події у виконавчої ради немає іншої альтернативи, крім як запропонувати зупинити членство БТРК у EBU", – заявили в союзі.

У БТРК буде два тижні на відповідь до набуття рішенням чинності.

В EBU виданню TUT.BY повідомили, що внаслідок усуненняБТРК більше не зможе діставати доступ до низки послуг для членів союзу, зокрема новин та музичного контенту, прав на трансляцію деяких спортивних заходів, юридичної, технічної та дослідницької експертизи, а також лобістських послуг.

"Раніше ми припустили, що через припинення членства Белтелерадіокомпанії білоруси не зможуть побачити трансляції біатлону й деяких інших спортивних заходів, а також конкурсу "Євробачення". Зважаючи на заяву Європейського мовного союзу, це відповідає дійсності. Які конкретно спортивні трансляції стануть недоступними, в EBU не уточнили", – ідеться в повідомленні.

Контекст

По всій Білорусі з 9 серпня 2020 року тривали масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали до 100 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Літак Ryanair, який летів з Афін до Вільнюса, 23 травня здійснив у Мінську екстрене приземлення нібито через повідомлення про замінування (згодом вибухових речовин на борту судна не виявили). "Для супроводу" літака за дорученням Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, було піднято винищувач білоруських ВПС.
Після перевірки борту білоруські спецслужби зняли з рейсу і затримали одного із засновників білоруського опозиційного Telegram-каналу NEXTA Романа Протасевича та його дівчину, росіянку Софію Сапегу (у Мінську з літака зійшло ще кілька людей, у Ryanair підозрюють, що це були агенти КДБ Білорусі, Лукашенко заперечує). Сапегу заарештовано, її і Протасевича визнали політв'язнями.
Увечері 24 травня з'явилося відео з Протасевичем, у якому він каже, що перебуває в СІЗО №1 у Мінську, співпрацює зі слідством і дає свідчення "за фактом організації масових заворушень у Мінську". У Європі зазначали, що на обличчі журналіста було видно сліди побиття.
Переслідування Протасевича пов'язують із Telegram-каналом NEXTA. Паблік набув широкої популярності влітку минулого року завдяки висвітленню і координації протестів, які почалися після оголошення результатів виборів президента країни.
Країни ЄС, США, Канада, Україна та інші держави засудили дії влади Білорусі і закликали негайно звільнити затриманих.