Качка відреагував на вимогу Орбана до ЄС зупинити фінансову допомогу Україні

Світ

Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка назвав очікуваними вимоги прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зупинити фінансову допомогу Україні з боку ЄС. Про це він сказав 26 листопада в коментарі журналістам у Києві, інформує "Інтерфакс-Україна".

22 листопада Орбан надіслав листа президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому закликав ЄС приєднатися до "мирного плану" США, котрий передбачає територіальні поступки України і скорочення її Збройних сил. Він також заявив, що Угорщина не підтримує надання будь-якої подальшої фінансової допомоги Україні в будь-якій формі й не погоджується на ухвалення такого рішення від імені ЄС і в його межах.

"Позиція Угорщини не змінилася, тривають дискусії. У нас є діалог і послідовна робота з Європейським союзом", – сказав віцепрем'єр, відповідаючи на запитання про те, чи зашкодять Україні нові заяви Орбана.

Що стосується просування в питанні "репараційного кредиту", він зазначив, що Європейська комісія вже надала свої опції й це дає простір до засідання Європейської ради вийти на єдине рішення, яке дасть можливість схвалити регламент про виділення коштів.

Качка розраховує на узгодження позицій із партнерами щодо "репараційного кредиту" до 19 грудня.

Контекст

10 вересня фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту припускає, що країна може отримати фінансування із заморожених російських активів без їхньої прямої конфіскації.
23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради у Брюсселі запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".
24 жовтня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення стосовно "репараційного кредиту" Україні через заморожені російські активи потрібно ухвалити до Різдва.
7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних витрат до €5,6 млрд, якщо вони не погодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.
8 листопада прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає використання заморожених російських активів для оборони України.
13 листопада президент України Володимир Зеленський закликав європейських союзників подолати розбіжності щодо використання заморожених російських активів, оскільки нове фінансування є критично важливим, щоб виснажена війною економіка країни змогла продовжувати боротьбу з Москвою.
21 листопада Axios опублікувало повний текст проєкту "мирної угоди" від США щодо України, яка містила 28 пунктів, один із яких передбачав спрямування заморожених активів у підконтрольні США інвестиційні фонди в Україні й країні-агресорі Росії на сотні мільярдів доларів. Того самого дня FТ писала, що посадовці Євросоюзу пообіцяли продовжити реалізацію плану щодо використання заморожених російських активів для надання Україні кредиту в розмірі €140 млрд, попри те, що новий американський "мирний план" щодо України може повністю зруйнувати цю схему.