Попри "стратегічні зв'язки" між Пекіном і Москвою, Росія програє іншим постачальникам через високу ціну на вугілля та санкції США, зазначає агентство.
Bloomberg пише, що 2024 року загальний імпорт вугілля в Китаї зріс на 14% – до 543 млн тонн. Монголія доправила йому 82,9 млн тонн вугілля, тоді як 2023 року – 69,9 млн тонн. Австралія торік експортувала тамтешнім покупцям 83,2 млн тонн вугілля (2023 року – 52,5 млн тонн). Індонезія залишилася найбільшим постачальником вугілля в Пекін і лише укріпилася у своїй позиції (2024 року – 241 млн тонн, 2023 року – 220 млн тонн). Натомість Росія продала Китаю на 6,9 млн тонн вугілля менше 2024 року (95,1 млн тонн), ніж 2023 року (102 млн тонн).
Монголія виграє від своєї близькості до Китаю і можливості зміцнити постачання кращим залізничним сполученням між ними, яке може сприяти подвоєнню постачань, ідеться у повідомленні. На відміну від Австралії, яка постачає вугілля далеко і може реагувати на зростання цін у різних місцях Азії, більшість клієнтів Монголії перебувають в одній країні, наголошує агентство.
Контекст
На початку грудня 2022 року країни – члени "Великої сімки", а також Австралія і Європейський союз ввели обмеження цін на російську нафту, встановивши максимальний рівень у розмірі $60 за барель. Із 5 лютого 2023 року ці країни ввели цінову стелю на російські нафтопродукти: $100 – для дизельного пального й $45 – для різних мастил.
Через обмеження ціни на сиру нафту Росія втрачає $172 млн щодня, писало в серпні агентство Bloomberg.
6 грудня 2023 року Bloomberg повідомляло, що щомісячний дохід Росії від експорту нафти став більшим, ніж до повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Країна-агресор дедалі частіше спрямовує пальне до Азії. На неї тоді припадало приблизно 89% експорту російської нафти (орієнтовно 3 млн барелів на добу), основну частину цього обсягу закуповують дві країни – Китай та Індія.
Після введення санкцій Росія, як писали західні ЗМІ, шукала способи їх обійти. Зокрема, переводила свої нафтові танкери під інші прапори, а також таємно перевантажувала нафту з підсанкційних танкерів на інші судна. Українська розвідка станом на 12 грудня 2024 року ідентифікувала 238 суден "тіньового" флоту РФ, які окупанти використовують для обходу цінових обмежень. ЄС загалом ввів санкції проти 79 суден (останні обмеження ввели 16 грудня), які перевозять російську нафту, Великобританія станом на 16 жовтня ввела санкції проти 43 таких танкерів.
21 жовтня агентство Bloomberg із посиланням на митні дані КНР повідомило, що Китай став основним покупцем російського газу 2024 року. Протягом останніх дев'яти місяців російський "Газпром" експортував до Китаю 23,7 млрд м³ газу, що майже на 40% більше, ніж торік.
20 січня 2025 року Reuters написало, що Китай імпортував рекордний обсяг російської нафти 2024 року. За даними агентства, Пекін імпортував 108,5 млн тонн російської нафти, що еквівалентно 2,17 млн барелів на добу.
+5 Київ
