Комісія ООН звинуватила Ізраїль у геноциді на території Гази

На підтвердження свого висновку про геноцид комісія навела приклади масштабів убивств, блокування допомоги, примусового переміщення палестинців, знищення клініки лікування безпліддя й заяви правозахисних груп, які також вважають злочинними дії Ізраїлю в Газі. 

Колишня суддя Міжнародного кримінального суду, голова комісії з розслідування окупованої палестинської території Наві Піллей наголосила, що в Газі відбувається саме геноцид. Вона переконана, що за нього відповідальне найвище керівництво Ізраїлю, яке вже майже два роки "організовує геноцидну кампанію з конкретним наміром знищити палестинську групу в Газі". 

72-сторінковий юридичний аналіз комісії агентство називає "найпереконливішим висновком ООН на сьогодні", але наголошує, що комісія є незалежним органом і офіційно не висловлюється від імені міжнародної організації. ООН іще не використовувала терміна "геноцид", "але під дедалі більшим тиском, щоб зробити це". Ізраїль відкидає звинувачення в геноциді, посилаючись на намір протистояти палестинському угрупованню ХАМАС, яке досі, після нападу в жовтні 2023 року, тримає в заручниках людей.  

Reuters наводить дані міністерства охорони здоров'я Гази, за якими в анклаві загинуло понад 64 тис. людей. Також журналісти згадують, що в серпні цього року ООН уперше офіційно визнала повномасштабний голод у Газі. 

Конвенція ООН про геноцид 1948 року, ухвалена після масового вбивства євреїв нацистською Німеччиною, визначає геноцид як злочини, скоєні "з наміром знищити повністю або частково національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку", зазначають автори публікації. Щоб вважатися геноцидом, має відбутися принаймні один із п'яти актів. Тоді як комісія ООН установила, що Ізраїль у Газі скоїв чотири з них. Ідеться про вбивства, заподіяння серйозної тілесної або психічної шкоди, навмисне створення умов життя, розрахованих на повне або часткове знищення палестинців, а також запровадження заходів, спрямованих на запобігання народжуваності, написало агентство. 

Серед доказів – інтерв'ю із жертвами й свідками, перевірені документи з відкритих джерел, супутникові знімки, зібрані з початку війни, а також аналіз заяв і дій ізраїльських високопосадовців.