Кремль розширює конфіскацію майна як джерело наповнення бюджету – розвідка

За даними керівника головного кримінально-судового управління генпрокуратури РФ Сергія Бажутова, у 2023–2025 роках кількість судових актів із таким покаранням зросла з 11 тис. до 31 тис.

За інформацією Верховного суду РФ, якщо 2022 року вироки з конфіскацією ухвалили щодо 4 195 осіб, то 2024-го – уже щодо 24 078. Порівняно з 2020 роком ці показники зросли у 9,3 раза.

Голова слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін раніше закликав нарощувати кількість таких справ. За його словами, лише протягом минулого року заарештували майно на суму приблизно 24,5 млрд рублів (13,8 млрд грн) – на 25% більше, ніж за рік до того. Окрім того, фігуранти кримінальних справ "добровільно" передали державі активи на 4,7 млрд руб.

Інститут конфіскації повернули до Кримінального кодексу РФ 2006 року, спочатку переважно для корупційних та економічних злочинів. Після початку повномасштабної війни проти України перелік статей розширили – зокрема, за співпрацю з іноземними організаціями, диверсії, "фейки" про армію РФ і злочини проти "державної безпеки".

Наприкінці минулого року конституційний суд РФ дозволив конфісковувати навіть єдине житло, придбане в законний спосіб, у родичів або третіх осіб, пов'язаних зі справою.

Аналітики пов'язують активізацію практики конфіскації з намаганням Кремля компенсувати бюджетні втрати на тлі війни проти України.