Про це повідомив Telegram-канал медичної ініціативи "Белые халаты".
Життєво важливих органів не пошкоджено, він поки під наркозом і на апараті ШВЛ, ідеться в замітці.
Як пише NEXTA, завідувач хірургічного відділення Віталій Германович сказав, що стан Латипова стабільний, "життєзагрозливих ситуацій" немає.
40-річного Латипова затримали 15 вересня 2020 року. Як повідомило "Настоящее время", це сталося, коли він намагався захистити від невідомих у цивільному мурал із зображенням музиканта Віктора Цоя в одному з дворів білоруської столиці (двір із муралом жителі назвали "Площею змін"). Потім мінчанина доправили в ізолятор у провулку Окрестіна. Його підозрюють у "масових заворушеннях".
Сьогодні він на засіданні суду розповів про погрози силовиків і встромив собі в горло, імовірно, ручку. Його вивезли із суду непритомним.
Контекст
9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали до 100 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню.
Станом на 28 травня 2021 року в Білорусі політичними в'язнями визнано 450 осіб, повідомив правозахисний центр "Весна". Більшість із них потрапила під кримінальне переслідування після президентських виборів.
Україна, як і низка інших країн, не визнала Лукашенка легітимним главою Білорусі, а також засудила насильство проти учасників протестів у республіці. У листопаді Україна приєдналася до санкцій ЄС проти влади Білорусі.
23 травня літак Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса, здійснив у Мінську екстрене приземлення нібито через повідомлення про мінування (згодом вибухових речовин на борту судна не виявили). "Для супроводу" літака за дорученням Лукашенка підняли винищувач білоруських ВПС.
Після перевірки борту білоруські спецслужби зняли з рейсу й затримали одного із засновників білоруського опозиційного Telegram-каналу NEXTA, журналіста Романа Протасевича та його дівчину, росіянку Софію Сапегу (в Мінську з літака зійшло ще кілька людей, у Ryanair підозрюють, що це були агенти КДБ Білорусі, Лукашенко заперечує). Сапегу заарештовано, її і Протасевича визнали політв'язнями.
Увечері 24 травня з'явилося відео з Протасевичем, у якому він говорить, що перебуває в СІЗО №1 у Мінську, співпрацює зі слідством і дає свідчення "за фактом організації масових заворушень у Мінську". У Європі зазначали, що на обличчі журналіста було видно сліди побиття.
Переслідування Протасевича пов'язують із Telegram-каналом NEXTA. Паблік набув широкої популярності влітку минулого року завдяки висвітленню й координації протестів, які почалися після оголошення результатів виборів президента країни.
Країни ЄС, США, Канада, Україна та інші держави засудили дії влади Білорусі й закликали негайно звільнити затриманих.
+3 Київ
