"Лікарі шоковані й плачуть". В Ірані вбито понад 16 тис. протестувальників, тисячі людей втратили зір – ЗМІ

"Лікарі шоковані й плачуть". В Ірані вбито понад 16 тис. протестувальників, тисячі людей втратили зір – ЗМІ Лікарі розповіли, що відбувається в Ірані
Фото: EPA (ілюстративне)

В Ірані триває жорстоке придушення масових протестів, супроводжуване тисячами жертв і повною відсутністю зв'язку із зовнішнім світом. Про це 17 січня пише The Sunday Times.

За даними лікарів і правозахисників, які зуміли зв'язатися з людьми за межами країни через супутниковий інтернет Starlink, силовики застосовують бойову зброю проти демонстрантів. Як стверджують у медичному звіті, наданому виданню, з початку протестів за три тижні могли загинути від 16,5 до 18 тис. осіб, ще понад 330 тис. дістали поранення. Більшість жертв – молодь віком до 30 років.

Уперше верховний лідер Ірану Алі Хаменеї визнав загибель "кількох тисяч" людей, поклавши відповідальність на самих протестувальників, яких він назвав "інструментом США". Проте лікарі говорять про безпрецедентний рівень насильства. За їхніми даними, стрілянину ведуть по головах і корпусу, використовують автоматичну зброю, кулемети, також працюють снайпери.

Окрему увагу у звіті приділяють кількості травм очей. Лише у клініці Noor у Тегерані задокументовано 7 тис. травм очей. Свідки повідомляють, що лише за одну ніч у столиці провели понад 800 операцій із видалення очей через влучання дробу. У лікарнях фіксують тисячі випадків втрати зору через постріли дробом і кулями.

Лікар Амір Параста, ірансько-німецький хірург і медичний директор Munich MED, який координував збір даних, наголосив на зміні тактики силовиків. Якщо під час протестів 2022 року влада використовувала переважно гумові кулі й дробовики, то зараз проти натовпу застосовують зброю військового зразка.

"Це абсолютно новий рівень жорстокості. Я розмовляв із десятками лікарів на місцях, і вони справді шоковані й плачуть", – розповів Параста.

Свідки й іранці, котрі втекли з країни, розповідають про тіла, які таємно вивозять до інших міст, про здирництво грошей у сімей загиблих і про арешти поранених просто в лікарнях. За їхніми словами, силовики блокують переливання крові, а людей із кульовими пораненнями затримують на вулицях і блокпостах.

Аналітики вважають, що говорити про швидке падіння режиму передчасно, проте масштаб насильства і глибина кризи вказують на неминучість серйозних змін в Ірані.

Контекст

Масові антиурядові протести розпочалися в Ірані 28 грудня 2025 року на тлі економічних проблем у країні. Аятолла Ірану Хаменеї називав протестувальників "бунтівниками" і закликав до придушення демонстрацій. Між протестувальниками й правоохоронцями виникли сутички, які, як писало Reuters, стали найкривавішими протягом останніх трьох років.

10 січня армія Ірану заявила про готовність приєднатися до придушення протестів у країні. Генпрокурор Ірану погрожував стратою учасникам протестів. Того самого дня Трамп заявив, що США готові прийти на допомогу Ірану. 13 січня президент США написав, що "допомога вже в дорозі".

15 січня ЗМІ, зокрема Agence France-Presse, поінформували, що відмовитися від нападу на Іран Трампа вмовили владу Саудівської Аравії, Катару й Оману. 16 січня Трамп запевнив, що він "сам себе переконав" відмовитися від удару по Ірану, а не арабські країни й Ізраїль.

WSJ писала, що в Ірані різко скоротилися антиурядові протести через жорстоке поводження влади з протестувальниками. Британський політик Білл Раммел 16 січня заявив, що влада Ірану, імовірно, застосувала "токсичні хімікати" для придушення демонстрацій у країні.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Легка версія для блекаутів