"Та в Польщі, де не розверни, зрозуміло, що це ж не проти Німеччини розгортають ці війська. До того ж іноземних держав, передусім США. Ми бачимо, як лізе Литва в кожну щілину, щоб показати свою відданість НАТО і США. Але найсумніше – це Україна. У нас відкривається новий, по-старому кажучи, фронт. Ми бачимо, що вони коять", – заявив Лукашенко.
Також, за його словами, в Україні нібито створюють навчально-тренувальні табори, де "цілеспрямовано навчають роботи щодо Білорусі".
Контекст
Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Наприкінці 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від політики "позаблоковості". Відповідно до Воєнної доктрини України, ухваленої 2015 року, поглиблення співпраці з НАТО є пріоритетним завданням.
7 лютого 2019 року український парламент ухвалив закон про внесення в Конституцію положення про стратегічний курс держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та Організації Північноатлантичного договору. Закон набув чинності 21 лютого.
У 2018 році в НАТО визнали за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, у 2020-му Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує входження України в НАТО.
Президент США Джо Байден говорив, що російська агресія не стане перешкодою для вступу України в НАТО. Водночас на запитання, чи нададуть Україні план дій для членства в НАТО, він сказав, що "це ще треба побачити" і спочатку Україна має викорінити корупцію.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба говорив у липні, що Україна хоче отримати від НАТО конкретну інформацію про перспективи приєднання до Альянсу. "Якщо Росія є причиною, не кажіть нам, що це через брак реформ", – підкреслював міністр.