Після зустрічі Лукашенко вилетів до Мінська, пише агентство.
Переговори Путіна та Лукашенка тривали три години і 55 хвилин, інформує Telegram-канал "Пул Первого". Що обговорювали і про що домовилися – поки не повідомляють.
Перед початком переговорів Лукашенко зазначив, що Білорусь та РФ погодили 26–27 дорожніх карт щодо інтеграції на рівні урядів двох країн. Залишилося дві-три програми економічного характеру, зокрема оподаткування, розповів Лукашенко.
Він додав, що Білорусі у співпраці з Росією потрібно посилювати питання, пов'язані, зокрема, з обороною Союзної держави.
Лукашенко нагадав, що влітку має відбутися Форум регіонів Білорусі та РФ у Московській області, а формалізувати всі домовленості, підписавши документи, країни зможуть восени після засідання Вищої державної ради Союзної держави.
Контекст
Росія та Білорусь понад 20 років ведуть переговори про створення Союзної держави. Якщо сторони домовляться, економічні зв'язки між Москвою та Мінськом можуть зміцнитися до рівня Євросоюзу або навіть федеративних держав, зауважують російські ЗМІ.
Наприкінці 2018 року видання "Московский комсомолец" написало, що Лукашенко на переговорах із Путіним погодився на уніфікацію законодавства з РФ, створення єдиного парламенту, кабінету міністрів та інших органів влади, перехід на спільну символіку і єдину валюту.
У квітні 2019 року тодішній прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв сказав, що Білорусі надійшли від Москви пропозиції щодо подальшої інтеграції з Росією в межах Союзної держави.
Лукашенко говорив, що Білорусь не збирається входити до складу інших держав, "навіть братньої Росії", і що він не хоче ввійти в історію як останній президент Білорусі.
За даними агентства Bloomberg, Путін запропонував змінити конституцію РФ щодо обнулення своїх президентських строків після того, як Лукашенко відмовився створювати Союзну державу.
22 лютого 2021 року під час зустрічі з Путіним у Сочі Лукашенко заявив, що Білорусь і Росія підготували до підписання низку дорожніх карт щодо зміцнення співпраці.
17 квітня Лукашенко заявив, що ухвалив рішення, яке "буде одним із принципових за чверть століття президентства".
У Білорусі з 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб, із початку 2021 року протестна активність упала). За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори. 16 березня Лукашенко підписав указ про створення конституційної комісії, яка має розробити нову редакцію основного закону Білорусі.
+5 Київ
