+5 Київ
Шолом сина білоруського президента Олександра Лукашенка Миколи, у якому його помітили 23 серпня, імовірно, є частиною екіпірування військових НАТО. Про це виданню МК.ru заявив колишній співробітник одного з російських спецпідрозділів Дмитро Данов (журналісти змінили його прізвище на прохання самого Дмитра).
Він повідомив, що на Лукашенка-молодшого був надітий балістичний шолом, який може витримати влучення пістолетної кулі навіть на близькій дистанції. За його словами, це може бути як натовський OPS CORE, так і вітчизняний "Спартанець". Залежно від матеріалу й низки інших показників вартість такого шолома може становити від 100 тис. до 300 тис. руб. (від 37 тис. грн до 110 тис. грн).
Про те, що на Миколі було натовське обмундирування, писав і Telegram-канал NEXTA Live.
23 серпня в Мінську, коли в місті тривали масові акції протесту, Микола Лукашенко, молодший син президента, супроводжував свого батька.
Telegram-канал "Пул Первого" публікував відео із ситуаційного штабу, який тривав у Палаці незалежності. На ролику видно, що син Лукашенка одягнений у бронежилет, а на столі перед ним лежить автомат. Людина, схожа на сина Лукашенка, з'являється у бронежилеті та зі зброєю й на відео з вертольота Лукашенка, на якому той облітав Мінськ.
Членкиня координаційної ради опозиції Марія Колесникова вважає, що компетентні органи мають з'ясувати, чому 15-річному синові Лукашенка давали автоматичну зброю.
Сам Лукашенко-старший цього дня теж з'явився зі зброєю – із вертольота він вийшов у бронежилеті та з автоматом у руках. Автомат у Лукашенка був без магазину з набоями.
У містах Білорусі 23 серпня відбувалися ходи людей, які виступають проти дій влади. До Мінська, де на вулиці вийшло понад 100 тис. протестувальників, влада країни стягнула військову техніку. Силовики зі щитами перекрили площу Переможців у районі резиденції Лукашенка. За даними ЗМІ, протестувальники підходили до них на відстань 100 метрів.
Про жодні штурми інформації не надходило, однак Ейсмонт стверджувала, що "учасники мітингу пішли на своєрідний штурм".
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На посаду президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзит-поли демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі та водомети.
Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів, проте правозахисники та білоруські ЗМІ повідомляють про більшу кількість жертв. Станом на 18 серпня в СІЗО залишалося 44 людини.
16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. осіб.
Лукашенко не погоджується на умови опозиції, він заявив, що, поки його не вб'ють, інших виборів у країні не буде. Пізніше він заявляв, що нові вибори в Білорусі можливі після ухвалення нової конституції.
17 серпня депутати Європарламенту відмовилися визнавати результати виборів президента Білорусі й заявили, що вважають Лукашенка персоною нон ґрата в Євросоюзі.
