"Найнегідніший момент, який довелося пережити". Після виступу Зеленського в Бундестазі розгорівся скандал

Світ

17 березня після віртуального виступу президента України Володимира Зеленського в німецькому парламенті сталася "бурхлива суперечка", повідомив канал Welt.

Під час виступу Зеленський дякував західним країнам за допомогу Україні в умовах російської агресії, але критикував Німеччину за тісні зв'язки з Росією та відмову вчасно ввести санкції. Він використав метафору про стіну, яка розділить різні країни у Європі, натякнувши на Берлінську стіну, яка колись розділяла Німеччину на східну та західну частини.

"Чому держави за океаном для нас виявляються ближчими, ніж ви? Тому що це – стіна. Стіна, яку хтось не помічає. Але об яку б'ємося ми. Поки що боремося за те, щоб зберегти свій народ", – сказав президент.

Присутні в Бундестазі (депутати, члени кабінету міністрів та представники федеральних земель) стоячи аплодували Зеленському, але після цього, як зазначив журнал Der Spiegel, "почався фарс, який, імовірно, може бути лише в німецькому парламенті". Віцепрезидентка Бундестагу Катрін Герінг-Екардт привітала кількох депутатів із днем народження, а потім перейшла до порядку денного – обговорення ситуації з коронавірусом.

Зеленському в Бундестазі аплодували стоячи. Фото: EPA

Це викликало обурення опозиційних фракцій. Дехто вважав недоречним обговорювати поточні проблеми одразу після "такого відвертого та емоційного" виступу Зеленського, повідомила "Немецкая волна". Голова фракції ХДС/ХСС Фрідріх Мерц запропонував провести дебати щодо війни в Україні.

"Після такої промови українського президента саме зараз правильний момент для того, щоб підбити проміжний підсумок, відповісти на запитання, чи правильно ми діємо, чи є рішення, які треба переглянути", – сказав він.

Пропозицію ХДС/ХСС підтримали праві популісти з Альтернативи для Німеччини та посткомуністи з фракції Лівої партії, що буває вкрай рідко, зазначила радіостанція. Але три фракції коаліції відхилили цю пропозицію.

Ян Корте з Лівої партії назвав рішення коаліції "абсолютно безглуздим".

"Ви маєте бути обережним, щоб не стати таким зарозумілим за 100 днів, як інші за 16 років", – сказав він на адресу канцлера Олафа Шольца, який також був на засіданні.

Член фракції ХДС/ХСС, колишній міністр з охорони довкілля Норберт Реттген написав у Twitter після засідання: "Сьогодні був найнегідніший момент у Бундестазі, який я колись переживав!"

Контекст

Німеччина є одним із головних торгових партнерів України у Євросоюзі, зазначила "Немецкая волна". У 2021 році торговий баланс між країнами повністю відновився після спаду, спричиненого пандемією коронавірусу, і знову становив €7,7 млрд.
Від початку 2014 року, коли Росія окупувала частину території України, Німеччина виділила Україні приблизно €2 млрд. На початку лютого 2022 року Шольц повідомив, що ЄС виділить Україні ще €3,8 млрд, уточнивши, що Німеччина стала найбільшим донором цієї допомоги.
Українська влада критикувала Німеччину за відмову надати їй зброю та блокування її постачання через НАТО. Амбасадорка ФРН в Україні Анка Фельдгузен пояснювала це тим, що для Німеччини східна частина Європи – особлива частина світу. "Ми всі були виховані з ідеєю, що німецьких солдатів, німецької зброї тут ніколи не буде. Ця ідея ніби у ДНК німців", – сказала вона.
До початку вторгнення РФ в Україну Німеччина пообіцяла надати Україні 5 тис. захисних касок, цю допомогу неоднозначно сприйняли в Києві. "5 тис. касок – це абсолютний жарт. Що Німеччина хоче надіслати далі на підтримку? Подушки?" – сказав мер Києва Віталій Кличко, який під час спортивної кар'єри жив і тренувався в Німеччині.
За два дні після нападу Росії на Україну Німеччина вирішила передати Україні летальну зброю, зокрема протитанкову та ракети до зенітних комплексів Stinger. "Російське вторгнення знаменує собою поворотний момент. Наш обов'язок – підтримувати Україну в міру наших можливостей", – зазначив канцлер.