+5 Київ
Німецькі військові не можуть збивати дрони у повітряному просторі країни через заборони, закладені в конституцію для запобігання повторенню нацистського минулого.
Німецька конституція, ухвалена 1949 року, чітко забороняє бундесверу відігравати ключову роль у гарантуванні внутрішньої безпеки країни. Автори основного закону пам'ятали, як до приходу нацистів німецьку армію регулярно використовували для придушення політичної опозиції всередині країни.
"У Німецькій імперії (1871–1918) і Веймарській республіці (1919–1933) армію часто й безжалісно використовували, зазвичай для ударів по соціал-демократах і лівих урядах, – пояснює професорка публічного права Катрін Грох з Університету бундесверу в Мюнхені. – Повторення подібних заходів треба було уникнути в конституції 1949 року, тому ми маємо такі суворі правила для бундесверу сьогодні".
Ці конституційні захисти мають несподіваний побічний ефект: вони обмежують здатність Німеччини захищатися від провокацій Москви на тлі кампанії Кремля з тестування країн Європи численними вторгненнями дронів.
За чинним законодавством бундесверу дозволено збивати дрони лише над військовими базами. Теоретично військові можуть взятися за зброю всередині країни у разі масштабного вторгнення, але, на думку німецьких експертів-правознавців, вторгнення дронів досі не кваліфікують як достатньо серйозні атаки.
Натомість німецька поліція має законне право збивати такі дрони, якщо вважає це необхідним, але не має технічних можливостей.
"Федеральна поліція, а також майже всі поліцейські сили земель наразі не мають жодних можливостей для оборони від дронів", – заявив голова оборонного комітету Бундестагу Томас Рьовекамп із консервативного блоку канцлера Фрідріха Мерца.
Жоден із дронів, які нещодавно залітали до німецького повітряного простору, не ніс зброї. Проте Кремль, за даними німецької влади, використовує їх для шпигунства. Минулого року повідомляли про незрозумілі спостереження дронів над об'єктами виробника зброї Rheinmetall і хімічної групи BASF.
Наразі бундесвер може надавати лише те, що конституція називає "адміністративною допомогою" в обороні від дронів. Його сили можуть, наприклад, допомагати ідентифікувати дрони або передавати інформацію на запит – як це сталося нещодавно, коли дрони помітили над аеропортом Мюнхена.
"Нам потрібно змінити закони, щоб ті, хто єдині здатні цим займатися, – а саме бундесвер – також дістали повноваження це робити. Світ змінився, і вже немає різниці між внутрішньою і зовнішньою безпекою. Дивлячись уперед, ми маємо адаптувати наші конституційні положення до реальності", – наголошує Рьовекамп.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт планує створити у складі федеральної поліції підрозділ захисту від безпілотників і заснувати національний центр захисту від безпілотників, який дасть змогу поліції, спецслужбам і військовим об'єднати ресурси. Міністр також має намір провести закон, який дозволить військовим збивати безпілотники в повітряному просторі Німеччини в разі загрози життю людей.
Проте конституційність такого закону залишається під питанням.
Саме тут ситуація стає особливо складною для відносно слабкої коаліції Мерца, яка складається із правоцентристських консерваторів і лівоцентристських соціал-демократів. Через посилення політичних крайнощів, включно з ультраправою партією "Альтернатива для Німеччини", Мерц має одну з найслабших більшостей у повоєнній історії Німеччини, і він далекий від того, щоб мати більшість у дві третини голосів, необхідну для внесення змін до конституції, пише Politico.
