"Також "за потреби" з Путіним зустрічатимуться: слідчі, прокурори, конвоїри, керівники і співробітники пенітенціарних служб та установ, адвокати, стряпчі, сусіди по камері... ну, і ще санітари, попи, кабаєви. Тому навряд чи генсек матиме ексклюзив", – написав Кислиця у Twitter.
Контекст
17 березня МКС видав ордер на арешт Путіна й уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей з окупованих районів України в Росію.
Тепер Путін має офіційний статус підозрюваного у скоєнні міжнародного злочину – незаконній депортації та переміщенні українських дітей, зазначили в Офісі генпрокурора України.
Російська уповноважена з прав дитини восени минулого року незаконно взяла в сім'ю одну дитину з тих, яких викрала у Маріуполі російська армія. МЗС України тоді ініціювало кримінальне розслідування проти неї.
Спікер Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи рішення МКС, заявив, що у Кремлі "сам підхід до питання вважають обурливим і неприйнятним".
МКС розглядає злочини проти людяності, випадки геноциду та воєнних злочинів. Він діє на підставі Римського статуту, який було ухвалено 1998 року, він набув чинності з 2002 року. Юрисдикція суду поширюється лише на держави, які ратифікували Римський статут. Його підписало і ратифікувало 122 країни, 31 – лише підписала.
Росія підписала цей документ 2000 року, але не ратифікувала. 16 листопада 2016 року Путін доручив МЗС РФ повідомити генерального секретаря ООН про намір Москви покинути Римський статут. У МЗС РФ звинуватили МКС у неефективній та односторонній роботі, а також заявили, що суд не виправдав покладених на нього надій.
Україна підписала Римський статут 2000 року. Вона також досі не ратифікувала його, але у 2015 році повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних із моменту початку агресії РФ.
+6 Київ
