В ООН не відкинули переговорів Гутерріша з Путіним навіть після видання МКС ордера на його арешт

Світ

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш говоритиме "з ким завгодно", щоб просувати питання, які є на порядку денному організації. Про це заявив його прессекретар Стефан Дюжаррік 17 березня на брифінгу, коментуючи можливість переговорів Гутерріша з президентом РФ Володимиром Путіним після видання ордера на арешт останнього Міжнародним кримінальним судом.

У спікера кілька разів запитали, чи буде тепер Гутерріш зустрічатися з Путіним. Дюжаррік відповів, що МКС є окремою організацією з окремим мандатом і він не буде коментувати рішення цього суду.

"Генеральний секретар завжди буде говорити з ким завгодно, із ким йому потрібно поговорити, щоб вирішити питання, які стоять перед ним", – сказав він.

Дюжаррік не відповів прямо на запитання про вірогідну ситуацію, коли Путін захоче приїхати на заходи ООН у країни, які ратифікували Римський статут і муситимуть його заарештувати.

"Генеральний секретар говорив про відповідальність, і я відсилаю вас до того, що він говорив у минулому. Знову ж таки, я не збираюся робити припущення про конкретні ситуації. Міжнародний кримінальний суд і Секретаріат ООН є окремими установами з окремими мандатами", – сказав він.

Контекст

17 березня МКС видав ордер на арешт Путіна й уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей з окупованих районів України в Росію.
Тепер Путін має офіційний статус підозрюваного у скоєнні міжнародного злочину – незаконної депортації та переміщенні українських дітей, зазначили в Офісі генпрокурора України.
Російська уповноважена з прав дитини восени минулого року незаконно взяла в сім'ю одну дитину з тих, яких викрала у Маріуполі російська армія. МЗС України тоді ініціювало кримінальне розслідування проти неї.
Спікер Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи рішення МКС, заявив, що у Кремлі "сам підхід до питання вважають обурливим і неприйнятним".
МКС розглядає злочини проти людяності, випадки геноциду та воєнних злочинів. Він діє на підставі Римського статуту, який було ухвалено 1998 року, він набув чинності з 2002 року. Юрисдикція суду поширюється лише на держави, які ратифікували Римський статут. Його підписало і ратифікувало 122 країни, 31 – лише підписала.
Росія підписала цей документ 2000 року, але не ратифікувала. 16 листопада 2016 року Путін доручив МЗС РФ повідомити генерального секретаря ООН про намір Москви покинути Римський статут. У МЗС РФ звинуватили МКС у неефективній та односторонній роботі, а також заявили, що суд не виправдав покладених на нього надій.
Україна підписала Римський статут 2000 року. Вона також досі не ратифікувала його, але у 2015 році повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних із моменту початку агресії РФ.