Війна в Україні

"Ідеться про пошук наступника Путіна, і шукає його вже не Путін". У ГУР МО заявили, що після ордера з Гааги президент РФ став іще токсичнішим для свого оточення

18 березня 2023, 16.26 Этот материал также можно прочитать на русском

Ордер на арешт, виданий МКС, може мати для Путіна наслідки у вигляді загострення інтриг у Кремлі, вважають в українській військовій розвідці Фото: EPA

Рішення Міжнародного кримінального суду (МКС) про видання ордера на арешт президента Росії Володимира Путіна поставило у глухий кут російських пропагандистів. Про це 18 березня заявив представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов в ефірі національного телемарафону, який транслював телеканал "Рада".

"Російські пропагандисти не вийшли зі своїми традиційними шоу, де обговорювали [б] саме Гаагу, бо сам факт обговорення цієї новини навіть для зазомбованого населення РФ був би дивним і занадто тривожним "дзвінком". Тому що розповідати, що "спецоперація" йде по плану, а потім отримати розшук і припис до арешту від МКС – тут навіть [російським пропагандистам Володимирові] Соловйову та [Ользі] Скабєєвій буде важко ці речі поєднати між собою", – зауважив представник ГУР МО.

Він підкреслив, що коло Путіна звужується, він стає дедалі токсичнішим як для зовнішнього світу, так і всередині країни, зокрема для свого оточення.

"Зокрема, у вежах Кремля все більше незадоволення від того, що відбувається. Все більш похмуре усвідомлення перспектив, а саме геополітичної катастрофи режиму Путіна. І так, вже йдеться про пошук наступника Путіна, і шукає його вже не Путін", – підсумував Юсов.

Контекст

17 березня МКС видав ордер на арешт Путіна й уповноваженої з прав дитини РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей з окупованих районів України до Росії.
Тепер Путін має офіційний статус підозрюваного у скоєнні міжнародного злочину – незаконної депортації та переміщення українських дітей, зазначили в Офісі генпрокурора України.
Російська уповноважена з прав дитини восени минулого року незаконно взяла до сім'ї одного з дітей, викрадених у Маріуполі російською армією. МЗС України тоді ініціювало кримінальне розслідування проти неї.
Спікер Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи рішення МКС, заявив, що у Кремлі "сам підхід до питання вважають обурливим та неприйнятним".
МКС розглядає злочини проти людяності, випадки геноциду та воєнних злочинів. Він діє на підставі Римського статуту, який ухвалили в 1998 році, він набув чинності з 2002 року. Юрисдикція суду поширюється лише на держави, які ратифікували Римський статут. Його підписало й ратифікувало 122 країни, 31 – лише підписала.
Росія підписала цей документ 2000 року, але не ратифікувала. 16 листопада 2016 року Путін доручив МЗС РФ повідомити генерального секретаря ООН про намір Москви покинути Римський статут. У МЗС РФ звинуватили МКС у неефективній та односторонній роботі, а також заявили, що суд не виправдав покладених на нього надій.
Україна підписала Римський статут у 2000 році. Вона також досі не ратифікувала його, але у 2015 році повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності й воєнних злочинів, скоєних із моменту початку агресії РФ.