+9 Київ
Канал зазначає, що в лютому продаж таких пристроїв зріс на 23% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Однією з причин інтересу росіян до кишенькових пристроїв називають поправки до закону про пропаганду наркотиків, які набули чинності 1 березня. Згідно з новими правилами, виконавці та лейбли можуть діставати штрафи за згадування заборонених речовин у піснях. Через це артисти і стримінгові сервіси почали редагувати тексти й видаляти окремі треки або альбоми.
Частина слухачів у відповідь почала повертатися до MP3-плеєрів, щоб зберігати завантажену музику локально й не залежати від змін на платформах. За даними ринку, приблизно 80% покупців обирають уживані пристрої, зокрема моделі початку 2000-х.
The Moscow Times зазначає, що після 2022 року, коли РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, практично всі міжнародні музичні сервіси обмежили роботу в Росії. Spotify припинив діяльність і закрив підписку для Росії. Сервіс Deezer обмежив доступ для російських користувачів, а платформа Qobuz перестала надавати реєстрацію із РФ.
Компанії Apple і Google зберегли роботу сервісу Apple Music і YouTube Music, але багато російських користувачів не можуть оплатити підписку через обмеження банківських платежів. Крім того, YouTube з липня 2024 року зіткнувся з обмеженням роботи й уповільненням від Роскомнагляду.
Також пішла частина найбільших західних музичних лейблів – Universal Music Group, Sony Music Entertainment і Warner Music Group. Це спричинило зникнення частини музики з бібліотек російських стримінгових сервісів.
Видання пише, що тепер користувачам доводиться миритися з незручностями – необхідністю під'єднувати пристрій до комп'ютера і завантажувати файли, тому їм доводиться повертатися "назад у 2000-ні".
