Хоч глава "Газпрому" Олексій Міллер заявляв, що під час вересневого візиту нелегітимного президента РФ Володимира Путіна до Китаю підписали юридично зобов'язувальний меморандум про будівництво газогону, низку умов із лідером КНР Сі Цзіньпіном все ж не було узгоджено, зазначають у статті.
Ідеться, зокрема, про ціноутворення, інвестиційні умови й терміни початку постачання. За оцінками експертів, навіть якщо контракт підпишуть 2026 року, перші постачання можливі лише до 2031 року, а повної потужності досягнуть після 2034-го.
Майбутня труба має пролягти через Монголію і щороку постачати до 50 млрд м³ газу з арктичного регіону Ямал – обсяг, порівнюваний із потужністю зруйнованих "Північних потоків".
Агентство зазначило, що проєкт символізує спроби Москви переорієнтувати експорт енергоносіїв на азійські ринки після краху торгівлі з Європою через західні санкції.
Зараз Росія забезпечує приблизно 22% імпорту газу Китаю, тоді як решту Пекін отримує через постачання СПГ і трубопроводи з Туркменістану.