Пентагон витратить $1 млрд, щоб знизити залежність від Китаю

Світ

Пентагон розпочав масштабне накопичення стратегічних мінералів на суму приблизно $1 млрд, щоб знизити залежність США від Китаю, який контролює світові постачання металів, важливих для оборонної промисловості. Про це 12 жовтня пише Financial Times.

Ці матеріали – кобальт, сурма, тантал, скандій і рідкісноземельні елементи – потрібні для виробництва літаків F-35, радарів, систем наведення й іншої військової техніки.

Згідно з документами Агентства оборонної логістики США, закупівлі різко зросли після того, як Китай запровадив нові обмеження на експорт рідкісних металів і технологій. Це викликало тривогу у Вашингтоні і Європі через ризик перебоїв у постачаннях.

Колишні чиновники міноборони США підтвердили, що нинішній план є найбільшим за останні роки. Згідно із планом, до $500 млн спрямують на закупівлю кобальту, $245 млн – на сурму, $100 млн – на тантал, $45 млн – на скандій. За оцінкою експертів, США прагнуть створити резерв, достатній для мобілізації промисловості в разі надзвичайної ситуації.

Раніше ухвалений закон One Big Beautiful Bill Act передбачає $7,5 млрд на розвиток ланцюжків постачання критично важливих мінералів, із них $2 млрд призначені саме для оборонного запасу, який Пентагон планує поповнити до 2027 року.

У запаси Агентства оборонної логістики США, які оцінюють в $1,3 млрд, входять десятки рідкісних металів і сплавів, котрі зберігають у закритих сховищах по всій країні. Доступ до них можливий лише за рішенням президента в разі війни чи загрози нацбезпеці.

Експерти зазначають, що обсяги закупівель настільки великі, що перевищують річне виробництво й імпорт США щодо низки металів. Це, за їхніми словами, може призвести до дефіциту на світовому ринку, особливо за межами Китаю, який залишається найбільшим виробником рідкісноземельних елементів.

Контекст

У квітні президент США Дональд Трамп ввів високі мита на китайські товари, довівши їх до 54%, повідомило Reuters. Китай відповів контрзаходами, підвищивши свої тарифи. Протягом наступних тижнів Вашингтон і Пекін по черзі підвищували мита, сягаючи 145% для китайських товарів у США і 125% – для американських у Китаї.
У травні оголосили 90-денне торгове перемир'я, у червні сторони погодили умови взаємного мита, а наприкінці того самого місяця Трамп оголосив, що документ підписали.
10 жовтня Трамп заявив про "зловісний і ворожий крок" із боку Китаю і поставив під сумнів доцільність зустрічі з його лідером Сі Цзіньпіном, яка мала відбутися за два тижні. За словами глави Білого дому, КНР "надсилає листи країнам", у яких висловлює бажання запровадити експортний контроль на "кожен елемент виробництва, пов'язаний із рідкісноземельними металами, і практично на все, що спаде їм на думку, навіть якщо цього не виробляють у Китаї". Трамп погрожував, що буде змушений як президент США "фінансово протидіяти" Пекіну. Зокрема, він анонсував масове підвищення тарифів на китайські товари, які надходять у США.
Після цих заяв різко впали всі три основні американські фондові індекси, написало Reuters. Зокрема, індекси S&P 500 і Nasdaq пережили найбільше падіння у відсотковому відношенні за один день із 10 квітня, зазначило агентство. Reuters констатувало, що Китай виробляє понад 90% рідкісноземельних металів і рідкісноземельних магнітів у світі, критично важливих для виробництва – від електромобілів та авіаційних двигунів до військових радарів. Відновлення напруженості між двома найбільшими економіками світу може спровокувати серйозні збої в ланцюжках постачань, особливо в технологічній, електромобільній і оборонній сферах, зазначив ЗМІ.