Понад 10 країн готові приєднатися до місії в Ормузькій протоці. Але Трампу це вже "не потрібно"

Світ

У Парижі 17 квітня Франція й Великобританія провели зустріч за участі представників 49 країн, присвячену підготовці ймовірної багатонаціональної оборонної місії для захисту судноплавства в Ормузькій протоці. Про це повідомило Reuters.

Sky News уточнив, що в зустрічі з-поміж інших брали участь прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, канцлер ФРН Фрідріх Мерц, Францію представляв президент Еммануель Макрон. Лідери інших країн, як і глава Української держави Володимир Зеленський, долучилися до обговорень в онлайн-форматі.

За підсумками переговорів прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер заявив, що понад 10 країн уже готові надати ресурси для участі в цій місії, метою якої є відновлення свободи навігації у стратегічно важливому регіоні.

Відновлення роботи протоки Стармер назвав "глобальною потребою й відповідальністю".

Він додав, що наступного тижня в Лондоні відбудеться військова конференція, де планують презентувати детальні параметри майбутньої операції, зокрема її склад.

Саміт і пресконференція фактично відбувалися паралельно із заявами президента США Дональда Трампа про те, що Ормузьку протоку буде розблоковано. Як звернув увагу Sky News, результати зустрічі були цим затьмарені й фактично втратили актуальність через подальші події.

Макрон заявив, що відкриття протоки – це "крок у правильному напрямі", водночас Мерц наголосив на важливості "чіткої юридичної основи" для відповідної міжнародної місії.

Зеленський закликав до конкретики у вирішенні проблем з Ормузькою протокою, щоб "через пів року не опинитися в такій самій ситуації, як у Газі".

"Безпека там досі здебільшого нестабільна, відновлення фактично не розпочалося, а багато гуманітарних проблем залишаються нерозв'язаними. В Ормузі є безпекові завдання, які не можна вирішити за допомогою лише політичних рішень", – сказав президент.

Мерц, якого цитує DW, прямо заявив, що участь США в міжнародній місії в Ормузькій протоці була б "бажаною". Він наголосив, що Німеччина хотіла б бачити США серед учасників подальших обговорень, якщо це можливо.

Після цього Трамп стверджував, що після заяви Ірану про відкриття Ормузької протоки йому "зателефонували з НАТО" із пропозицією допомоги. За його словами, він відповів, щоб Альянс не втручався, якщо лише не має наміру "завантажувати свої судна нафтою". Також Трамп заявив, що НАТО, на його думку, виявився неефективним у моменти, коли допомога була потрібна, назвавши його "паперовим тигром".

Контекст

На тлі війни США й Ізраїлю проти Ірану з 1 березня судноплавство Ормузькою протокою майже зупинилося, що призвело до різкого зростання цін на нафту.
10 березня у ЗМІ з'явилася інформація, що Іран нібито почав мінувати протоку. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що військово-морські сили США супроводжуватимуть Ормузькою протокою танкери компаній, які співпрацюватимуть з американцями.
14 березня Трамп закликав Китай, Францію, Японію, Південну Корею, Великобританію й інші країни скерувати свої кораблі для створення умов відкритості й безпеки в Ормузькій протоці.
Опівночі 22 березня Трамп пригрозив ударами по іранських енергетичних об'єктах, якщо Ормузьку протоку повністю не відкриють протягом 48 годин. Після цього представник країни в морському агентстві ООН Алі Мусаві заявив, що судна, які не мають стосунку до "ворогів Ірану", можуть проходити протокою за умови координації заходів безпеки з Тегераном. Про які саме умови йдеться, він не сказав, проте, як повідомляло видання Lloyd's List, Іран почав стягувати плату із суден за "безпечний" транзит Ормузькою протокою. Щонайменше один оператор нафтового танкера погодився заплатити за це приблизно $2 млн.
Як написала New York Post 31 березня, Трамп заявив, що Ормузька протока "відкриється сама собою", а США, за його словами, не доведеться перебувати в Ірані "надто довго".
2 квітня Euronews інформував, що понад 40 країн оголосили про створення коаліції для забезпечення вільного й безпечного проходу Ормузькою протокою після завершення гарячої фази війни.