Зустріч скликав президент Франції Еммануель Макрон для обговорення подальших дій ЄС у відповідь на переговори президента США Дональда Трампа з нелегітимним президентом Росії Володимиром Путіним про досягнення миру в Україні. У ній взяли участь шість країн ЄС, Великобританія й офіційні особи НАТО, ЄС та ООН, ідеться у статті.
За інформацією видання, Франція запропонувала обговорити розміщення "сил убезпечення" на лінії зіткнення в Україні. Польща й Іспанія висловили небажання скеровувати своїх миротворців, натомість за кілька годин до цього Великобританія заявила про готовність розгорнути свій контингент. Інші країни менш охоче заявили про свої наміри.
На думку міністра закордонних справ Іспанії Хосе Мануеля Альбареса, поки ніхто не розглядає питання розміщення миротворців в Україні.
"Поки ніхто не розглядає можливість скеровування військ в Україну. До миру ще дуже далеко, й лише з однієї причини: Володимир Путін", – зазначив глава іспанського МЗС, його цитує FT.
Окрім питання миротворців для України, лідери ЄС мали обговорити збільшення витрат на оборону й посилення військового потенціалу, ймовірно, через спільне фінансування, повідомляє видання.
Контекст
Після того як президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скерування західних військ в Україну, в експертному середовищі й серед світових політиків почалося публічне обговорення цього питання. Частина лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто відкидав таку ймовірність, був канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді заявили, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території.
14 січня 2025 року CNN повідомив, що західні союзники України активно обговорюють імовірність того, що країни НАТО могли б розгорнути війська для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладання відповідної мирної угоди. Водночас в Офісі президента закликали не мати ілюзій щодо миротворців в Україні.
21 січня президент України Володимир Зеленський заявив, що гарантії безпеки після війни, яку РФ розв'язала проти України, передбачають не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають імовірність скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримання миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.
16 лютого прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер написав у колонці для The Telegraph, що Великобританія згодна скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди.
17 лютого міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард у коментарі суспільному мовнику Sveriges Radio заявила, що країна не відкидає скерування військ в Україну у складі будь-якої повоєнної миротворчої місії.
Того самого дня The Economist із посиланням на джерела повідомляв, що США хочуть додати військових із Бразилії й Китаю до складу миротворчого контингенту в Україні.
+8 Київ
