"На місцях уже почався процес вилучення зброї та боєприпасів, виявлено величезну кількість складів зброї і боєприпасів. Президент Ільхам Алієв сказав, що зараз у регіоні склалися сприятливіші можливості для мирного договору між Вірменією та Азербайджаном", – ідеться в повідомленні.
Клаара повідомили також про створення робочої групи, "основні функції якої полягають у вирішенні соціальних, гуманітарних, економічних та інфраструктурних питань у Карабаському регіоні".
Міноборони Азербайджану 19 вересня оголосило про проведення "антитерористичних заходів" у Нагірному Карабаху з метою "відновлення конституційного ладу". МЗС Азербайджану заявило, що єдиним способом для досягнення миру і стабільності в регіоні є виведення військ Вірменії з регіону та розпуск місцевої "влади".
"Влада" невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки 20 вересня оголосила про рішення припинити вогонь. Згідно з домовленістю, з Карабаху буде введено підрозділи армії Вірменії, які залишалися. Окрім того, досягнуто угоди про "повне роззброєння збройних формувань "армії оборони Нагірного Карабаху" та виведення важкої техніки й озброєнь із території Нагірного Карабаху.
22 вересня Азербайджан пообіцяв амністію для бійців Нагірного Карабаху, які складуть зброю.
Контекст
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський та Лачинський.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" Баку.
Після цього між країнами були нові загострення. Зокрема, Вірменія неодноразово звинувачувала Азербайджан у блокуванні Лачинського коридору – "єдиної дороги, яка сполучає Нагірний Карабах із Вірменією та зовнішнім світом".