Вірменія зробила запит на екстрене засідання Радбезу ООН через блокаду Лачинського коридору в Нагірному Карабаху

Світ

Республіка Вірменія 11 серпня звернулася до ООН із проханням провести екстрене засідання Ради Безпеки ООН у зв'язку з погіршенням гуманітарної ситуації у Нагірному Карабаху "внаслідок вимушеної блокади". Про це повідомило МЗС Вірменії.

"Гострий дефіцит товарів першої потреби, включно з продовольством, ліками і пальним, загострився після 15 червня 2023 року, коли Азербайджан повністю заблокував Лачинський коридор – єдину дорогу, яка з'єднує Нагірний Карабах із Вірменією та зовнішнім світом – заборонивши будь-який доступ до Нагірного Карабаху, навіть гуманітарний. Умисне перешкоджання постачанню природного газу та електроенергії у Нагірний Карабах із боку Азербайджану завдало збитків повсякденному життю людей", – заявив постійний представник Вірменії при ООН Мгер Маргарян у листі на ім'я глави Ради Безпеки ООН.

За його словами, в умовах відсутності основних харчових продуктів і поживних речовин опинилося приблизно 2 тис. вагітних жінок, 30 тис. дітей, 20 тис. людей похилого віку і 9 тис. інвалідів.

Маргарян заявив, що дії Азербайджану є грубим порушенням не лише тристоронньої заяви від 9 листопада 2020 року, а й міжнародного гуманітарного права і є прямим порушенням наказів Міжнародного суду ООН від 22 лютого та 6 липня 2023 року, згідно з якими Азербайджан має "вжити всіх заходів для забезпечення безперешкодного руху людей, транспортних засобів і вантажів Лачинським коридором в обох напрямках".

Контекст

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але періодично між сторонами виникають збройні сутички. Нагірний Карабах на міжнародному рівні визнано частиною Азербайджану.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію й авіацію. Під час конфлікту, як зазначило Radio Free Europe / Radio Liberty, загинуло приблизно 7 тис. осіб.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський.
Пашинян казав, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
Після цього між країнами були нові загострення. З грудня 2022 року Азербайджан, зокрема, блокує Лачинський коридор – єдиний транспортний зв'язок Нагірного Карабаху з Вірменією і зовнішнім світом. Через блокаду в Нагірному Карабаху зростає брак продуктів і медикаментів, є перебої з газом і електрикою, писав "Кавказский узел ".
На початку травня 2023 року у США відбулися мирні переговори глав МЗС Азербайджану та Вірменії. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що країни досягли "суттєвого прогресу" на шляху до нормалізації відносин і що угода між ними "в межах досяжності". Спікер Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи переговори, заявив, що будь-яку допомогу щодо врегулювання конфлікту "вітають", але рішення можливе лише на основі "абсолютно безальтернативних" документів 2020 року, підписаних разом із Росією.
25 травня 2023 року під час засідання вищої Євразійської економічної ради у Москві Пашинян заявив, що Вірменія та Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності.