У додатку до закону пояснюють, що за 20 років із моменту приєднання Латвії до конвенції суттєво змінилася регіональна безпекова ситуація, а країна-агресор Росія, розпочавши війну проти України, "явно продемонструвала", що не поважає територіальних кордонів суверенних держав і міжнародного права, включно з принципами, викладеними у Статуті ООН.
"З огляду на динаміку розвитку ситуації з регіональною безпекою, для Латвії важливо не обмежувати гнучкості своїх дій і мати можливість застосовувати різні системи озброєння й рішення для зміцнення стримування й забезпечення захисту держави та її населення", – ідеться в записці.
Зазначають, що, за оцінкою Латвії, некеровані протипіхотні міни в поєднанні з іншими мінами й системами озброєння посилюють обороноздатність, яку неможливо замінити альтернативними рішеннями.
Водночас додають, що "Латвія залишається відданою зобов'язанню мінімізувати вплив воєнних дій на цивільне населення" і дотримуватися й далі норм міжнародного гуманітарного права, включно із захистом цивільних осіб під час збройних конфліктів.