Про це у своїй новій книжці "Небезпека" розповіли журналісти The Washington Post Боб Вудворд та Роберт Коста, повідомляє канал ABC News. У розпорядженні каналу книжка опинилася ще до її виходу, запланованого на 21 вересня.
"Я засмучений, що ви назвали мене вбивцею", – цитують слова Путіна журналісти. За їхніми даними, американський президент відповів, що його словам "не були чимось навмисним", а інтерв'ю було на іншу тему.
"Мені поставили запитання. Я відповів. Це було інтерв'ю на зовсім іншу тему", – заявив Байден і після цього запросив Путіна провести особисту зустріч, ідеться у книжці. Звідки журналістам став відомий зміст розмови, не уточнюють.
Вудворд і Коста стверджують також, що помічники Байдена протягом його перших місяців у Білому домі так намагалися не допускати президента до довгих інтерв'ю або незапланованих заходів, щоб уникнути помилок, що оточили його, як висловилися журналісти, "стіною" або "коконом президента".
Контекст
В інтерв'ю ABC News, опублікованому 17 березня, Байден назвав Путіна вбивцею і заявив, що він заплатить за втручання в американські вибори.
Відповідь Байдена стала знаменитою. Її обговорювали в соцмережах, коментували експерти, робили темою соціальних опитувань і виносили на плакати. А запитання відтоді ставили президенту Литви Гітанасу Науседі, канцлерці Німеччини Ангелі Меркель, президенту України Володимирові Зеленському.
18 березня Путін відповів на слова Байдена. Він побажав американському колезі здоров'я і додав: "Хто як обзивається, той сам так називається". Путін також запропонував Байдену поговорити у "прямому ефірі" про двосторонні відносини Росії та США і про стратегічну стабільність.
13 квітня під час телефонної розмови Байден запропонував Путіну зустрітися у третій країні "для обговорення всього спектра питань, які стоять перед Сполученими Штатами і Росією".
16 червня Байден у Женеві провів першу зустріч із Путіним як із главою Білого дому. За підсумками зустрічі обидва лідери провели окремі пресконференції.
Байден заявив, що обговорював із Путіним теми прав людини, територіальної цілісності і суверенітету України, кібербезпеки, гуманітарної ситуації в Сирії, створення Іраном ядерної зброї, статусу Арктики як мирного регіону. Він передав Путіну перелік із 16 критично важливих структур, які мали захищати від кібератак. Президент США переконаний, що Путін не хоче холодної війни.
Російський лідер сказав, що країни домовилися повернути послів у столиці РФ і США. Він назвав переговори конструктивними і заявив, що "зірниці довіри промайнули".
-2 Київ
