Росія готує нову кризу в серці Європи, де восени планують "референдум"

Світ

Кремль продовжує зусилля з дестабілізації Балкан і ліквідації Дейтонських угод 1995 року, які поклали край Боснійській війні 1992–1995 років, імовірно, у межах більшої кампанії з розколу й відвертання уваги Європи. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) 11 вересня.

Ескперти проаналізували публікації російських пропагандистських ЗМІ про зустріч міністра закордонних справ країни-агресора Росії Сергія Лаврова із главою Республіки Сербської Мілорадом Додіком у Москві й подальші заяви очільника російського МЗС. Зокрема, Лавров заявив, що вони з Додіком зустрілися у 30-ту річницю підписання Дейтонських угод, які, за його словами, "поклали край "агресії" НАТО в Боснії і Герцеговині під час операції НАТО 1995 року "Навмисна сила".

Він назвав Росію одним із гарантів Дейтонських угод, звинувативши Захід у їх "порушенні" задля здобуття "неподільного контролю" над Боснією і Герцеговиною й "позбавлення сербів їхніх прав". Він наголосив, що вважає неприпустимим "зовнішнє втручання" у справи Боснії і Герцеговини і що "Росія засуджує спроби Заходу усунути від влади "небажаних" сербських лідерів". ISW написав, що глава МЗС РФ говорив також, що "руйнування консенсусу, який лежить в основі Боснії і Герцеговини, є… запрошенням до чергової війни на Балканах", і "хвалив" Додіка за намір провести референдум у Республіці Сербській 25 жовтня цього року. Однак у публікаціях пропагандистів такі заяви висвітлили лише поверхово.

ISW звернув увагу, що Лавров і Додік зустрілися того самого дня, коли Росія здійснила масштабне вторгнення безпілотників у повітряний простір Польщі, що, імовірно, також мало на меті випробувати єдність НАТО і ЄС.

"Кремль раніше використовував свої відносини з Республікою Сербською для подальшого впливу на Балкани, поширення розбіжностей у Європі й підриву Дейтонських угод, підтримуваних США, щоб штовхнути Балкани в хаос", – резюмували в інституті.

Контекст

Республіка Сербська – утворення на території Боснії і Герцеговини, де проживають переважно серби. Додік був президентом Республіки Сербської у 2010–2018 роках, потім повернувся на цю посаду 2022 року.
Додік відомий сепаратистськими висловлюваннями. Він неодноразово говорив, що боснійським сербам треба вийти зі складу Боснії і Герцеговини і створити єдину державу із Сербією й сербськими територіями в Косові. На його думку, у Боснії і Герцеговини як у держави немає перспектив розвитку.
Окрім того, Додік відомий зв'язками з Росією й антиукраїнськими заявами. Він неодноразово відвідував Росію (востаннє – у квітні 2025 року, про що повідомляв у соцмережах) і зустрічався з нелегітимним президентом РФ Володимиром Путіним. 2023 року Додік заявив "РИА Новости", що, "безперечно, є другом Путіна".
Додік перебуває під санкціями США й Великобританії за дії, спрямовані на спроби "дестабілізувати державні інституції Боснії і Герцеговини".