Під санкції потрапили прем'єр-міністр Фуміо Кісіда, генеральний секретар уряду Хірокадзу Мацуно, держміністр у справах Окінави та півночі, голова штабу з вироблення заходів щодо Північних територій при канцелярії Кабінету міністрів Косабуро Нісіме, міністри закордонних справ, фінансів, оборони, а також депутати, науковці та журналісти – загалом 63 особи.
Як причини для введення санкцій названо "безпрецедентну антиросійську кампанію, яка допускає неприйнятну риторику на адресу Росії, зокрема наклеп і прямі погрози", а також "практичні кроки, націлені на демонтаж добросусідських зв'язків, заподіяння шкоди російській економіці та міжнародному авторитету".
Контекст
23 лютого, після визнання президентом РФ Володимиром Путіним угруповань "ЛНР" і "ДНР", влада Японії вирішила ввести санкції – вона оголосила про намір заборонити видавання віз мешканцям ОРДЛО, а також запровадити заборону на імпорт та експорт з окупованого Донбасу і заморожування активів представників "ЛДНР".
28 лютого, на п'ятий день після вторгнення РФ, Японія заявила про готовність надати Україні ще $100 млн допомоги до вже схваленої раніше підтримки $100 млн.
8 березня посол України в Японії Сергій Корсунський повідомив, що Японія передає Збройним силам України бронежилети, шоломи, намети, зимовий одяг, медикаменти, генератори, камери та "різноманітне спорядження для використання в надзвичайних ситуаціях".
Міністерство закордонних справ Японії 12 квітня затвердило санкції щодо 398 росіян і 28 російських організацій у відповідь на вторгнення Росії в Україну.
Крім того, Японія кілька разів нагадала РФ, що вважає частину Курильських островів своєю, окупованою Росією територією. 21 березня Росія заявила, що припиняє переговори про укладання мирного договору з Японією та скасовує безвізові поїздки для японців на південні Курильські острови.
-1 Київ
