-1 Київ
За словами Осєчкіна, він успішно займався торгівлею автомобілями, проте російські силовики, які боялися, що він "зруйнує корумпований абсолютно автомобільний бізнес, пов'язаний із державою, із великими держкорпораціями, банками, страховими компаніями", зруйнували його бізнес.
"Мені надійшла пропозиція, від якої я відмовився. Мені пропонували, щоб я виплачував $50 тис. щомісяця як абонентську плату високопоставленим співробітникам прокуратури, ФСБ і МВС за "дах", – розповів він.
За словами правозахисника, його запрошували на "стрілки".
"Викликали в ресторани, у яких за одним столом були ті, хто стежить за підмосковними містами: співробітники прокуратури, співробітники ГУВС і РУБОЗу. Усі разом: мафія, бандити, корумповані силовики. І всі вони бачили в мені якусь, якщо грубо сказати, солодку булку, людину, яку можна "доїти", – згадує він.
Після того, як Осєчкін відмовився брати участь у корупційній схемі й дав зрозуміти, що "не буде з ними співпрацювати", спочатку в його компаніях відбулися обшуки й "маски-шоу", але безрезультатно для силовиків.
"І після того, як вони зрозуміли, що на нас нічого не можна нарити, вони пішли просто на фальсифікацію. І підмосковні чиновники – мер і голова одного з підмосковних районів – написали брехливі доноси про те, що нібито я у них викрав два Porsche Cayenne, один із яких я чомусь із підробленим підписом, своїм же, продав племіннику генерального прокурора Леонтію Чайці, а інший – полковнику ФСБ", – додав він.
Ця, за словами Осєчкіна, "абсолютна абракадабра" не збентежила силовиків, і він потрапив за ґрати.
"Мене закрили у травні 2007 року. І кілька років мене утримували в катівнях, за цей час у мене забрали повністю бізнес, переоформили мою квартиру вартістю майже $800 тис. Навіть 500-й Mercedes у мене за підробленими документами за кілька днів до звільнення забрали, абсолютно обнуливши майно і позбавивши мене будь-якої можливості після звільнення серйозними силами намагатися відстояти і відбити свій бізнес", – розповів правозахисник.
Вийшов на волю Осєчкін 15 червня 2011 року.
"Я вийшов із застінок, утративши ще приблизно вісім зубів. У мене в щелепі, щоб було зрозуміло, майже 10 імплантів. І ще кількох зубів бракує. Тобто, там 15 мікрооперацій, коли мене лікарі відновлювали, щоб я міг нормально їсти, розмовляти і бути схожим на нормальну людину після всього цього", – додав він.
Після цього бізнесмен, за його словами, і вирішив стати правозахисником.
"Буквально за три тижні я зареєстрував домен, який має назву Gulagu.net", – зізнався Осєчкін.
Він уточнив, що не хоче повторювати долю російського письменника Олександра Солженіцина і сам він "ніякий не письменник".
"Я зрозумів, що я хочу за допомогою технологій ХХІ століття показати всьому світу: насамперед, звичайно, самим росіянам, – яким пекельним, кошмарним, нелюдським нутром є вся слідчо-судова російська система із цим ГУЛАГом ХХІ століття, із систематичними зґвалтуваннями, із тортурами, із пресхатами, із внутрішньокамерною розробкою, як у ГУЛАГу, із вибиванням свідчень, із саджанням невинних, із фальсифікацією кримінальних справ щодо неугодних владі й так далі, і так далі", – заявив правозахисник.
За його словами, він не може не займатися правозахисною діяльністю, тому що знає, що в РФ у місцях позбавлення волі "зараз потерпає величезна кількість людей".
"Ця репресивна, нелюдська система не тільки перемелює тих, хто перебуває всередині, у катівнях, – але й за допомогою цього тваринного страху арешту, тортур, зґвалтувань і вбивства у "пресхатах" Путіну та його силовикам вдається паралізувати волю основної кількості населення, більшої частини людей, які перебувають саме у стані тваринного страху. Хай що вони кажуть на камеру – як вони підтримують Путіна – насправді більшість боїться", – пояснив Осєчкін.
