+5 Київ
Обидві країни розглядають прохання про продовження санкцій для своїх заводів до 21 листопада, але справжні проблеми ще попереду, ідеться у статті.
Рішення Вашингтона занести до чорного списку компанії "Лукойл" і "Роснефть" спричинило паніку у країнах ЄС, вважає автор статті.
7 листопада болгарські депутати ухвалили новий законопроєкт, який дає змогу уряду призначати керівника найбільшого у країні нафтопереробного заводу "Лукойл" у Бургасі, наділяючи його широкими повноваженнями щодо оперативного управління, схвалення продажу підприємства й навіть його націоналізації, якщо буде потрібно. Тим часом Софія розглядає можливість подати запит на звільнення від санкцій.
Румунія, де розташований завод "Лукойлу" Petrotel, поки не ухвалила формального рішення, але Бухарест також розглядає варіант звернення із проханням про "відтермінування санкцій", повідомив високопоставлений урядовець на умовах анонімності. Націоналізацію розглядають як "останній варіант", додав він.
Міністр енергетики Румунії Богдан-Груя Іван у коментарі ЗМІ заявив, що Бухарест "операційно готовий до будь-якого сценарію". За його словами, план уряду має на меті "зберегти економічну діяльність Румунії, але водночас припинити фінансування Російської Федерації".
Спроби знайти нових власників для цих підприємств опинилися під ще більшим сумнівом після того, як швейцарська трейдингова компанія Gunvor 6 листопада відкликала свою пропозицію придбання міжнародних активів "Лукойлу" після різкої критики з боку мінфіну США, наголошує медіа.
Технічно дістати звільнення або призначити державного керівника для нафтопереробних заводів не має бути проблемою, вважає автор статті. За його словами, у найгіршому сценарії – якщо заводи зупинять роботу – наслідки для двох країн будуть дуже різними.
Для Болгарії, де російський завод забезпечує до 80% потреб країни в пальному, це означатиме, що Софія може залишитися без постачань до кінця року, сказав старший аналітик Центру дослідження демократії Мартін Владіміров.
Натомість румунський завод постачає приблизно 20% пального країни, зазначила аналітикиня енергетичного центру Expert Forum Ана-Отилія Нюцу. Вона вказала, що закриття підприємства може призвести до "кількох місяців помірного зростання цін", поки країна шукатиме альтернативні імпортні постачання. Нюцу наголосила, що зупинення може також ударити по експорту в сусідню Молдову, і якщо вона постраждає сильно, це стане ще однією "великою PR-можливістю для Росії".
7 листопада уряд Молдови презентував власну пропозицію купити активи "Лукойлу" у країні, включно зі складом авіапального, і повідомив, що також звернувся до Вашингтона з проханням відкласти санкції.
Співзасновник аналітичної компанії RusEnergy й експерт із російської енергетики Михайло Крутіхін погодився, що підприємства можуть "продовжувати роботу" безпечно, якщо новий власник збереже нинішній персонал і винайме додаткових фахівців.
Однак справжні проблеми, як наголошує Politico, з'являться пізніше, оскільки знайти покупця буде непросто. Обидва заводи "добре керовані", сказав колишній керівник "Лукойлу", але знайти компанію, готову взяти на себе юридичні ризики, пов'язані із санкціями, дорогі постачання, високі страхові премії та постійні капітальні інвестиції, буде "важко".
Владіміров оцінив вартість болгарського заводу, який історично приносив прибуток, в $1,5 млрд. Водночас румунський Petrotel, за словами Нюцу, менш привабливий: його річний обіг 2023 року становив менше ніж €40 млн, підприємство обтяжене боргами й "потребує дуже великих інвестицій".
Майбутні арбітражні спори – ще одна потенційна проблема, особливо в разі державного втручання, наголошує ЗМІ. Депутат від опозиційної партії "Демократична Болгарія" Івайло Мірчев розповів, що болгарські депутати ухвалили початкову версію законопроєкту про націоналізацію заводу за 30 секунд і що така "поспішність і цілковита відсутність нормальної процедури створюють ризик серйозних помилок". За його словами, тепер вони збираються надати цій особі такі надзвичайні повноваження, що зрештою "Лукойл" подасть до суду на Болгарію – і гроші опиняться в Росії.
Натомість Нюцу заявила, що рішення про продаж заводів мають ухвалювати на рівні ЄС, щоб запобігти ризикам обходу "Лукойлом" американських санкцій.
Міністр енергетики Литви Жигімантас Вайчюнас зазначив, що Брюссель має перевіряти потенційних покупців до здійснення угоди, зважаючи на ризики російського впливу.
