Сейм Латвії дозволив позбавляти громадянства за підтримку воєнних злочинів

Світ

Сейм Латвії 21 квітня підтримав у другому (остаточному) читанні поправки до закону про громадянство, згідно з якими осіб, що підтримують воєнні чи інші міжнародно карані злочини проти іншої демократичної держави, можуть позбавити латвійського громадянства. Про це поінформувала пресслужба Сейму.

"Особу можуть позбавити громадянства Латвії, якщо вона надала значну фінансову, матеріальну, пропагандистську, технологічну або іншу підтримку країнам або особам, які вчинили дії, серед яких: геноцид, злочини проти миру, злочини проти людяності, воєнні злочини, дії, які підривають або загрожують демократії, територіальній цілісності, суверенітету та незалежності держав чи конституційному ладу", – ідеться в повідомленні.

Інформацію про те, що людина вчинила якусь із цих дій, надають органи національної безпеки. Заперечування та оскарження рішення не зупиняє його дії.

У пресслужбі Сейму зазначили, що вважають за необхідне таке регулювання, щоб латвійське громадянство не зберігалося за особами, які здійснювали та підтримували діяльність, несумісну із цінностями Латвії як демократичної держави, а також поставлену під загрозу територіальну цілісність і національну безпеку Латвії та інших демократичних країн.

Того ж дня Сейм Латвії одноголосно визнав російську агресію геноцидом українського народу. Отже, дія оновленого закону про громадянство поширюватиметься на тих, хто підтримує війну, розв'язану Росією проти України.

Місцеве видання Delfi зазначає, що громадянства зможуть позбавити лише в разі, якщо людина не стане особою без громадянства. Тобто громадянство можуть відібрати в тих, хто має подвійне громадянство. Прибічники воєнних злочинів, які мають лише громадянство Латвії, залишаться громадянами цієї країни.

Крім того, Сейм Латвії 21 квітня заборонив організацію мітингів, ходів та пікетів ближче за 200 метрів від будь-якої пам'ятки, яка прославляє перемогу та пам'ять радянської армії або її воїнів на території Латвії, поінформувала пресслужба парламенту".

"Заборонено пропаганду і прославляння заходів, що містять ідеологію нацистського та комуністичного режимів, зокрема дні народження осіб, які представляють ці ідеології, дні боїв та перемог, дні окупації територій вільних і незалежних держав або їх частин. Також заборонено використання символів, які ідентифікують воєнну агресію та воєнні злочини", – ідеться в повідомленні.

Контекст

Президент РФ Володимир Путін оголосив про повномасштабне вторгнення в Україну вночі 24 лютого, сказавши, що це "операція", мета якої – "демілітаризація та денацифікація України".
Про те, що дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду, президент України Володимир Зеленський говорив ще 27 лютого.
4 квітня під час поїздки до деокупованої Бучі він сказав, що Україні відомо про тисячі мирних громадян, закатованих російськими окупантами, і назвав масові вбивства народу України геноцидом.
Після того як стало відомо про звірства росіян проти мирного населення в Київській області, зокрема в Бучі, президент Польщі Анджей Дуда наголосив: "Складно заперечувати, що РФ робить геноцид в Україні. Те, що гинуть мирні жителі України, чітко демонструє, якою є мета російського вторгнення. Мета цього вторгнення – ліквідація української нації”.
12 квітня Сейм Литви ухвалив резолюцію, якою закликав визнати геноцид українського народу з боку Росії. Того ж дня президент США Джо Байден уперше назвав війну РФ проти України геноцидом.
14 квітня Верховна Рада визнала дії російських окупантів в Україні геноцидом українського народу.
21 квітня Естонія та Латвія стали першими країнами, які визнали дії Росії в Україні геноцидом.