Сенат США у січні може проголосувати за введення санкцій проти "Північного потоку – 2"

Світ

Верхня палата Конгресу США – Сенат – може проголосувати за введення санкцій проти російського газопроводу "Північний потік – 2" у січні 2022 року, пише Politico.

За інформацією американського видання, розгляд питання про санкції передбачено в угоді, яку Сенат ухвалив уранці 18 грудня. Ідеться про зняття блокування дипломатичних призначень в обмін на голосування щодо санкцій.

Дипломатичні призначення в Сенаті (зокрема призначення послів) заблоковані з літа, у серпні сенатор від Республіканської партії Тед Круз використав процедурні інструменти, які блокують ці призначення, домагаючись введення санкцій проти "Північного потоку – 2".

Як пише Politico, лідер більшості у Сенаті демократ Чак Шумер вирішив укласти угоду з Крузом. За інформацією видання, голосування в Сенаті щодо його законопроєкту про санкції має відбутися до 14 січня.

Контекст

Будівництво "Північного потоку – 2", який має з'єднати Росію та ФРН дном Балтійського моря в обхід України, повністю завершено. 8 листопада 2021 року в "Газпромі" заявили, що трубопровід готовий до запуску.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають трубопровід загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, проте наприкінці травня 2021 року глава Білого дому назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин з Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Німеччина та США 21 липня 2021 року повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік –2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України".
Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня цього року зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" та дотримуватися європейського законодавства. Гендиректор компанії "Оператор ГТС України" (ОГТСУ) Сергій Макогон заявляв, що це "саме те, на чому наполягає Україна".
ОГТСУ повідомив, що Nord Stream 2 AG, якою на 100% володіє російський "Газпром", 8 вересня подала заявку на сертифікацію як незалежного оператора системи передавання газопроводу "Північний потік – 2" у Федеральне мережеве агентство ФРН.
"Немецкя волна" зазначала, що попереднє рішення щодо "Північного потоку – 2" має ухвалити Федеральне мережеве агентство ФРН, а потім свою позицію щодо газопроводу має висловити Європейська комісія, вона може попросити на вироблення висновку до чотирьох місяців. Після цього у німецького регулятора буде ще два місяці на ухвалення остаточного рішення.
16 листопада стало відомо, що Федеральне мережеве агентство Німеччини зупинило сертифікацію "Північного потоку – 2". У компанії "Оператор ГТС України" припустили, що "Газпром" намагатиметься обійти законодавство ЄС для сертифікації трубопроводу.
Глава МЗС ФРН Анналена Бербок заявила 12 грудня в інтерв'ю ZDF, що "Північного потоку – 2" поки що не може бути схвалено через невідповідність енергетичному праву Європейського союзу.
Президент Федерального мережевого агентства Німеччини Йоген Гоманн зазначив 16 грудня, що "Північного потоку – 2" не запустять у першій половині 2022 року. За його словами, Nord Stream AG почала процес створення дочірньої компанії у ФРН. Гоманн додав, що сертифікацію "Північного потоку – 2" відновлять, щойно компанія надасть необхідні документи.
Bloomberg писало 7 грудня, що адміністрація Байдена добиватиметься від ФРН зупинення газопроводу "Північний потік – 2", якщо президент РФ Володимир Путін ухвалить рішення про військове вторгнення РФ в Україну. У Білому домі заявили, що, якщо Путін хоче побачити постачання газу "Північномим потоком – 2", можливо, він не ризикне вторгнутися в Україну.