Про заходи щодо посла РФ Віктора Татаринцева заявив міністр закордонних справ Швеції Тобіас Біллстрьом. Він сказав, що дипломата викликали "на знак протесту проти чергової спроби втручання".
28 березня на сторінці російського дипломатичного представництва у Швеції з'явилася заява із заголовком "Шведський крок у прірву". У ньому йдеться про те, що рух у НАТО зробив країни Північної Європи "законною мішенню для російських заходів у відповідь, зокрема воєнних".
Фінляндія і Швеція вирішили переглянути свою політику позаблоковості після відкритого вторгнення Росії в Україну 24 лютого. Росія у відповідь пригрозила розгорнути ядерну зброю біля цих країн.
15 травня 2022 року влада обох країн офіційно повідомила про рішення подавати заявку в НАТО. У МЗС РФ у відповідь заявили, що не будуть "просто із цим миритися", проте президент РФ Володимир Путін сказав, що в Росії "немає проблем із Фінляндією та Швецією, які мають намір вступити в НАТО".
Туреччина не схвалила заявки Швеції через розбіжності щодо ісламських активістів. 18 лютого міністр оборони Фінляндії Мікко Савола сказав, що його країна вступить у НАТО без Швеції.
9 березня 2023 року стало відомо, що Туреччина відновила переговори зі Швецією та Фінляндією щодо вступу в Альянс.
1 березня Фінляндія схвалила законопроєкт про вступ у НАТО.
22 березня парламент Швеції також проголосував за вступ країни в НАТО. Залишилося, щоб Туреччина й Угорщина ратифікували її заявку. Решта 28 із 30 країн-союзників уже зробили це.
-1 Київ
