Нійністьо: Фінляндія і Швеція мають разом рухатися до членства в НАТО

Світ

Фінляндія і Швеція повинні спільно йти до членства в НАТО. Про це 24 січня у Києві на спільній пресконференції із президентом України Володимиром Зеленським заявив президент Фінляндії Саулі Нійністьо.

Відеозапис заходу опублікували у Facebook Офісу президента України.

Представники ЗМІ запитали в Нійністьо, чи може Фінляндія розпочати перемовини щодо вступу в НАТО без Швеції на тлі загрози РФ.

"Щодо нашого шляху до членства в НАТО, я все-таки приєднуюся до своїх ранніх заяв і, зокрема, до заяв мого міністра закордонних справ про те, що треба разом рухатися. Тому потрібно зберігати спокій, – відповів Нийністьо. – І, безумовно, нам потрібно дочекатися результатів виборів у Туреччині і вже потім далі рухатися".

Глава МЗС Фінляндії Пекка Гаавісто заявив 24 січня, що в переговорах Фінляндії і Швеції з Туреччиною щодо вступу в НАТО необхідний тайм-аут на кілька тижнів – "коли осяде пил після нинішньої ситуації". За його словами, поки що "не треба робити жодних висновків".

Гаавісто вважає, що Анкара навряд чи ухвалить рішення про схвалення заявок від Фінляндії і Швеції до виборів у Туреччині, які мають відбутися в середині травня.

Отже, наступне вікно можливостей для затвердження членства, імовірно, буде між виборами й самітом НАТО у Вільнюсі 11–12 липня, сказав він.

Контекст

Швеція і Фінляндія одночасно подали заявки на вступ у НАТО 18 травня 2022 року після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
28 із 30 членів НАТО ратифікували вступ Швеції і Фінляндії до Альянсу, заявляв генсек союзу Єнс Столтенберг 20 жовтня. Окрім Туреччини, його не ратифікувала Угорщина. Планують, що Будапешт ухвалить це рішення на початку 2023 року.
Туреччина виступала проти членства Швеції та Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявки на вступ до Альянсу. Як пояснював 16 травня президент країни Реджеп Ердоган, Туреччина не схвалює заявки, тому що Швеція і Фінляндія "не мають чіткої та недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.
Ситуація загострилася після того, як 21 січня 2023 року біля посольства Туреччини у Стокгольмі відбулися протести проти вступу в НАТО й на підтримку курдів. Під час одного з них лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line Расмус Палудан спалив Коран, пише Reuters. Водночас агентство зазначає, що Палудану поліція дала дозвіл на проведення акції. У дозволі йшлося про те, що "його акція протесту була спрямована проти ісламу і спроби президента Туреччини Реджепа Ердогана вплинути на свободу висловлювання думок у Швеції".
Після інциденту Ердоган заявив, що його країна не підтримає заявки Швеції на вступ у НАТО. Він назвав акцію, де спалили Коран, "брудною" й образливою для "мусульман і взагалі всіх людей, усіх прав і свобод".