Соратник Трампа запропонував запросити Росію в НАТО. Чим це вигідно Заходу?

Світ

Соратник президента США Дональда Трампа й колишній конгресмен від Республіканської партії Метт Гетц припустив, що країна-агресор РФ зможе завершити війну в Україні, якщо дістане запрошення до членства в НАТО. Про це він заявив 19 серпня в ефірі One America News Network.

"У мене є ідея. Запропонувати Росії членство в НАТО. Звичайно, за цю "морквину" Трампу потрібно буде отримати від [нелегітимного президента РФ Володимира] Путіна все, що він захоче, – припинення бойових дій, економічну співпрацю й вирішення територіальних суперечок. [...] Членство Росії в НАТО не настане завтра. Але щоб досягти миру, кожен має від чогось відмовитися і щось отримати", – сказав він.

Гетц зазначає, що така ідея не нова – її обговорювали політичні експерти як правого, так і лівого спрямування. Зокрема, він посилається на обговорення розширення НАТО в Сенаті США 1997 року. Тодішня держсекретарка США Мадлен Олбрайт вказувала на потенціал співпраці з Росією, а сенатор-республіканець Дік Люгер того самого року попереджав, що розширення НАТО Росія сприйме як загрозу. На думку Гетца, шлях оточення Росії членами Альянсу призвів до ескалації конфліктів.

Також він згадав про статтю експосла США в Росії (2006 рік) Майкла Макфолла, який писав про доцільність членства "демократичної Росії" в НАТО як винагороду за співпрацю, а також про твердження американського політолога Чарльза Капчина 2010 року про те, що виключення Росії нібито є стратегічною помилкою, особливо перед глобальними загрозами (тероризм, ядерна зброя, кібербезпека, організована злочинність).

"Той плід не проріс, тому що замість того, щоб подвоїти зусилля щодо співпраці з Росією, перемогла думка, що ми маємо розширювати НАТО й оточити Росію. Ми дізналися, що тварина, загнана в кут, може кинутися в атаку. [...] Кожен має почуватися безпечніше в мирі, ніж на війні. Розпочати війну легко. Все, що вам потрібно зробити, це атакувати. Досягти миру важко", – зазначив Гетц.

Контекст

Джордж Робертсон, який був генеральним секретарем НАТО у 1999–2003 роках, розповідав, що президент країни-агресора РФ Володимир Путін після приходу до влади хотів, щоб Росію запросили в НАТО. Глава Кремля, почувши, що Альянс нікого не запрошує, а приймає до свого складу країни, які подають заявку, сказав, що Росія "не стоятиме в черзі з багатьма країнами, які не мають значення", говорив Робертсон.
Відносини Росії й НАТО ускладнилися після анексії Росією Криму 2014 року й початку бойових дій на сході України.
20 жовтня 2021 року тодішній генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг говорив, що відносини між НАТО й Росією тоді були на найнижчому рівні від часу закінчення холодної війни. На думку глави МЗС РФ Сергія Лаврова, ці відносини навіть " не можна назвати катастрофічними, бо катастрофічним може бути тільки те, що реально існує".
10 грудня 2021 року на тлі нарощування Росією чисельності військ біля кордону з Україною й на окупованих територіях РФ висунула НАТО вимоги щодо "гарантій безпеки", серед яких – відкликання обіцянки Україні та Грузії про вступ у НАТО.
Столтенберг відхилив цю вимогу. "Відносини НАТО з Україною вирішуватимуть 30 союзників по НАТО й Україна – і ніхто інший", – наголосив він.
Після повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року однією з вимог для закінчення війни у РФ називають зобов'язання відмовитися від амбіцій щодо членства України в Альянсі.