Спалювання Корану у Стокгольмі є зухвалою російською провокацією

Світ

Публічне свалювання Корану на акції біля посольства Туреччини у Стокгольмі, після якого Туреччина зупинила переговори щодо вступу Швеції в НАТО, є російською провокацією. Таку думку керівник українського Центру оборонних реформ Олександр Данилюк висловив 24 січня виданню Guildhall.

"Нахабні російські провокації у Стокгольмі спрямовані як проти інтересів НАТО загалом, так і проти національних інтересів Туреччини, Швеції та Фінляндії. Такі активні заходи спецслужб РФ – цілковита зневага до почуттів усього мусульманського світу", – сказав він.

За словами глави ЦОР, "Росія веде активну підривну діяльність у Швеції, щоб заблокувати їй шлях до угоди про вступ у НАТО".

"Особи, які організували акцію, безумовно, працюють на російські спецслужби, що навіть не було належно приховано. Заявку на проведення акції зі спалювання Корану у Стокгольмі Расмусом Палуданом сплатив журналіст і ведучий каналу правої партії "Шведських демократів" Riks пан Чанг Фрік, який уже кілька років просуває наративи Кремля і, ймовірно, є російським агентом впливу. Чанг Фрік із 2014 року працював на російське видання Russia Today", – пояснив Данилюк.

Він вважає, що "розпалювання релігійної нетерпимості" повертає у часи, коли КДБ "вандалізував єврейські цвинтарі у Західній Європі, обмальовуючи їх свастикою".

"Такі дії РФ не мають залишитися без відповіді", – заявив Данилюк.

23 січня президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що Туреччина не підтримає заявки Швеції на вступ у НАТО через акцію у Стокгольмі, під час якоїПалудан спалив Коран. Акцію дозволила влада.

Спалювання Корану у Швеції спричинило протести в мусульманських країнах.

Контекст

Швеція і Фінляндія одночасно подали заявки на вступ у НАТО 18 травня 2022 року після того, як РФ почала повномасштабне вторгнення в Україну.
28 із 30 членів НАТО ратифікували вступ Швеції та Фінляндії до Альянсу, заявляв генсек союзу Єнс Столтенберг 20 жовтня. Окрім Туреччини, його не ратифікувала Угорщина.
Туреччина виступала проти членства Швеції та Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявки на вступ до Альянсу. Як пояснював 16 травняЕрдоган, Туреччина не схвалює заявки, тому що Швеція та Фінляндія "не мають чіткої і недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.
Після інциденту у Стокгольмі Фінляндія допустила вступ в НАТО окремо від Швеції, заявив глава МЗС Фінляндії Пекка Гаавісто. За його словами, варіант, за якого заявки Фінляндії та Швеції на членство в НАТО буде розглянуто без прив'язки одна до одної, можливий, якщо "заявки Швеції довго не розглядатимуть".