США дозволили відновити роботу підсанкційного НПЗ у Сербії й дали час на продаж російської частки

Світ

Сербський нафтопереробний завод NIS, який належить російській компанії й перебуває під санкціями США, планує відновити роботу 17-го або 18 січня. Про це 4 січня повідомило Reuters із посиланням на президента Сербії Александра Вучича.

За його словами, виробництво нафтопродуктів очікують із 25–26 січня після прибуття перших 85 тис. тонн нафти 15 січня.

Агентство нагадало, що раніше управління контролю за іноземними активами міністерства фінансів США надало NIS тимчасову ліцензію на роботу до 23 січня, що дозволяє відновити виробництво після 36-денного простоювання.

За даними Вучича, США дали компанії час до 24 березня для переговорів щодо відчуження частки російських власників. "Газпром" володіє 11,3% акцій NIS, його підсанкційний нафтовий підрозділ "Газпром Нефть" – 44,9%, Сербія – 29,9%, решта акцій належить дрібним акціонерам і працівникам. Сербський уряд підтримує переговори щодо продажу частки угорській компанії MOL.

Раніше санкції зупинили постачання сирої нафти через трубопровід JANAF у Хорватії, що призвело до зупинки роботи НПЗ у місті Панчево. Цього тижня JANAF дістав ліцензію на експорт нафти для NIS, що дає змогу відновити виробничий процес.

Контекст

Мінфін США ввів санкції проти "Роснефти" й "Лукойлу" 22 жовтня 2025 року, пояснюючи це тим, що нелегітимний президент країни-агресора РФ Володимир Путін відмовляється припинити війну в Україні. Президент США Дональд Трамп висловив сподівання, що це спонукає Путіна до переговорів.
Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк пояснив, що під санкції також потрапили дочірні компанії "Лукойлу" й "Роснефти", які охоплюють усі головні ланки нафтогазового бізнесу.
Канцлер ФРН Фрідріх Мерц заявив, що проситиме Вашингтон зробити виняток із санкцій для Rosneft Deutschland – німецької "дочки" "Роснефти". Пізніше глава мінекономіки ФРН Катаріна Райхе повідомила, що підприємство звільнили від санкцій США.
Окрім того, у листопадіБолгарія почала готувати зміни до законодавства, які дадуть змогу узяти під контроль нафтопереробний завод Lukoil у Бургасі й продати його новому власнику, щоб захистити підприємство від санкцій США. Politico писало, що рішення міністерства фінансів США про введення санкцій проти "Лукойлу", а також "Роснефти" 22 жовтня викликало занепокоєння серед країн Європейського союзу, де розташовані підприємства компаній.
7 листопада глава угорського МЗС Петер Сійярто заявив, що Сполучені Штати надали Угорщині "повне й необмежене" звільнення від санкцій щодо закупівель нафти й газу із РФ. Наступного дня його заяву підкоригувало Reuters, пославшись на електронний лист від невказаного посадовця Білого дому. Як зазначило агентство, представник Адміністрації США наголосив, що виняток діє протягом одного року. Він додав, що Угорщина також диверсифікує свої закупівлі енергоносіїв і зобов'язалася купувати американський скраплений природний газ за контрактами на суму приблизно $600 млн. Повідомлення ЗМІ Сійярто назвав фейком.