США продовжать вводити санкції у зв'язку з "Північним потоком – 2"

Світ

Позиція адміністрації президента США Джо Байдена щодо "Північного потоку – 2" не змінилася, у Вашингтоні розглядають газопровід як геополітичний проєкт РФ, який загрожує енергетичній безпеці Європи та інших партнерів США, зокрема України. Про це під час брифінгу 10 червня заявив речник Державного департаменту США Нед Прайс. Стенограму його виступу опубліковано на сайті Держдепартаменту.

Журналіст німецького видання Der Spiegel запитав Прайса, чи означає відмова США від санкцій проти компанії – оператора "Північного потоку – 2" і її гендиректора Маттіаса Варніга, що у Вашингтоні погодилися з добудовою газопроводу без подальших обмежень, як це вважають у Берліні.

Прайс відповів, що метою США залишається забезпечення того, щоб Росія не могла використовувати енергію як інструмент до примусу проти України або кого-небудь ще на східному фланзі НАТО.

"Ми продовжимо вводити обмежувальні заходи проти фізосіб і компаній, які беруть участь у санкціонованій діяльності. У такий спосіб ми продемонструємо, що виступаємо проти цього газопроводу", – сказав Прайс.

Контекст

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли добудували 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
18 травня Axios написало, що США не вводитимуть санкції щодо Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.
21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена з Путіним, висловив побоювання, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" скасують. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США і особисто президента Байдена.