"Участь країн неоднакова". Науседа розповів, які гарантії безпеки Україні може дати Литва

Світ

Литва готова зробити відчутний внесок у гарантії безпеки для України після підписання мирної угоди щодо завершення війни, зокрема скерувати своїх військових без їхньої участі в бойових діях. Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа в інтерв'ю LRT, опублікованому 12 січня.

Науседа заявив, що, якщо протягом певного часу вдасться досягти мирної угоди, тоді діяльність "коаліції охочих" перейде з теоретичної площини у практичну.

За його словами, на зустрічі в Парижі 6 січня партнери України зробили "серйозний крок уперед", було презентовано діаграми щодо внесків окремих країн у гарантії безпеки для України.

"Важливо розуміти, що підтримку миру мають забезпечувати в усіх сферах – на морі, на суші й у повітрі. І участь різних країн, треба визнати, далеко не однакова: одні готові дати більше, інші – менше. Литва, з урахуванням свого розміру й можливостей, робить досить відчутний внесок", – розповів Науседа.

Він також указав, що литовських військових можуть скерувати в Україну, не для участі в бойових діях, а щоб підтримувати мир.

"Поки я не можу назвати точні цифри, але Литва належить до тих держав, які готові зробити свій внесок. Ми готові брати участь і морськими можливостями", – заявив президент Литви.

Щодо сухопутних сил і надання систем ППО, Науседа зазначив, що Литва готова надати відповідні підрозділи, однак Patriot у країні немає, а про передання зенітного ракетного комплексу середньої дальності NASAMS поки "занадто рано говорити".

Також Науседа вважає, що говорити про мир і про те, що він може настати найближчими тижнями, передчасно.

"Позиція американців така: вони констатують наближення до мирної угоди, але я залишаюся обережним, тому що ми вже не раз говорили про наближення, після чого знову відбувався відкат", – наголосив литовський президент.

Контекст

Науседа в серпні 2025 року заявляв, що Литва готова брати участь у наданні гарантій безпеки Україні під час зупинення війни з Росією.
У грудні в Офісі президента України повідомляли, що після завершення війни, яку розпочала РФ проти України, Великобританія, Франція, Німеччина й Туреччина готові скерувати свої військові контингенти на українську територію. Франція й Великобританія підтвердили ці плани 6 січня в Парижі, підписавши декларацію про наміри щодо подальшого розгортання багатонаціональних сил в Україні після завершення війни. У Туреччині також заявили про готовність скерувати свої війська в Україну за умови встановлення режиму припинення вогню.
8 січня газета The Times написала, що Франція й Великобританія можуть скерувати в Україну до 15 тис. військових у складі миротворчого контингенту. Восени The Times із посиланням на джерела повідомляла про плани скерувати понад 10 тис. військовослужбовців від країни у складі західного миротворчого контингенту чисельністю 64 тис. осіб.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров торік пригрозив, що іноземні війська в Україні стануть "законною ціллю" для збройних сил РФ.