У Білорусі заявили, що в них можуть "знайти місце подальшого подвигу" ченці УПЦ МП із Києво-Печерської лаври

Світ

Білоруська православна церква (БПЦ), яка є підрозділом Російської православної церкви (РПЦ), виступила 4 липня на підтримку монахів Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), яких виселяють із Києво-Печерської лаври. Заяву опублікували на сайті БПЦ.

Білоруські священнослужителі заявили, що "з глибоким співпереживанням" і "глибокою скорботою" спостерігають за тим, що відбувається навколо Лаври в Києві, яку вони називають "великою святинею всіх православних вірян", і стверджують, що з боку української влади відбуваються "безбожні спроби розорити колиску православної віри східнослов'янських народів".

Представники БПЦ в описі подій навколо Лаври в Києві використовують традиційні для російської пропаганди наративи й фейки про нібито вивезення з України духовних, історичних і культурних цінностей.

Окрім того, священнослужителі з Білорусі роблять висновок про якісь незаконні дії в Лаврі та скаржаться на припис Міністерства культури та інформаційної політики України насельникам Києво-Печерської лаври "покинути територію обителі". Є нібито "висока ймовірність вигнання чернецтва з Лаври".

"Синод Білоруської православної церкви свідчить, що в разі насильницького виселення чернецтва з Києво-Печерської лаври вони можуть знайти місце подальшого чернечого подвигу в чернечих обителях Білоруської православної церкви", – заявили у БПЦ.

Контекст

79 споруд Києво-Печерської лаври із 2013 року за розпорядженням Кабміну були в безоплатному користуванні в чоловічого монастиря УПЦ МП – частини Російської православної церкви. УПЦ МП офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії".
10 березня 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" повідомив, що із 29 березня розриває зі Свято-Успенським монастирем УПЦ МП договір про безоплатне користування будівлями, розташованими на території заповідника. Попередження стосується будівель нижньої Лаври, де розташований чоловічий монастир. У верхній Лаврі УПЦ МП користувалася Успенським собором і Трапезною церквою, але договір про їх оренду сплив 31 грудня 2022 року і його не продовжили. Ці два храми з 5 січня повернули в управління держави.
Митрополит Павло (Лебідь), який був намісником Лаври, заявив, що ченці УПЦ МП не мають наміру виселятися з Києво-Печерської лаври до рішення суду.
30 березня на території Лаври мала розпочати роботу державна комісія з питань приймання-передавання майна державній установі. До цього ченці мали звільнити приміщення. Проте священнослужителі не пустили комісії.
Того самого дня Кабмін України ухвалив рішення, згідно з якими управління майном Києво-Печерської лаври передали державі.
Пізніше комісія продовжила роботу в Лаврі, її завершили 5 червня. Заповідник надіслав УПЦ МП вимогу звільнити приміщення на території Лаври.
4 липня віряни УПЦ МП не дали комісії Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" перевірити й опечатати звільнені корпуси на території нижньої Лаври.