Комісія 4 липня мала перевірити й опечатати п'ять корпусів на території нижньої Лаври. Однак у Лаврі зібралися парафіяни УПЦ МП, які не пустили комісії до приміщень. Парафіяни блокували входи до корпусів і співали молитви.
Як пише "Суспільне", представники комісії викликали правоохоронців і написали заяву про перешкоджання їхній роботі.
За словами в.о. гендиректора заповідника Максима Остапенка, комісія має офіційну відповідь від монастиря, у якій обіцяли надати доступ до корпусів. Недопуск комісії є "перешкоджанням рішенню суду", проте самого рішення в них немає. Комісія на підставі документів від Мінкульту "вступає у права" щодо тих об'єктів, які "юридично належать" заповіднику, сказав Остапенко.
Контекст
79 споруд у Києво-Печерській лаврі з 2013 року за розпорядженням Кабміну був у безоплатному користуванні в чоловічого монастиря УПЦ МП – частини Російської православної церкви. УПЦ МП офіційно має статус "самоврядної церкви з правами широкої автономії".
10 березня 2023 року Національний заповідник "Києво-Печерська лавра" повідомив, що з 29 березня розриває зі Свято-Успенським монастирем УПЦ МП договір про безоплатне користування будівлями, розташованими на території заповідника. Попередження стосувалося будівель нижньої Лаври, де розташований чоловічий монастир. У верхній Лаврі УПЦ МП користувалася Успенським собором і Трапезною церквою, але договір про їх оренду сплив 31 грудня 2022 року і його не продовжили. Ці два храми з 5 січня повернули в управління держави.
Митрополит Павло (Лебідь), який був намісником Лаври, заявив, що ченці УПЦ МП не збираються виселятися з Києво-Печерської лаври до рішення суду.
30 березня на території Лаври мала розпочати роботу державна комісія з питань приймання-передавання майна державній установі. До цього ченці мали звільнити приміщення. Проте священнослужителі не пустили комісії.
Того самого дня Кабмін України ухвалив рішення, згідно з яким управління майном Києво-Печерської лаври передали державі.
Пізніше комісія продовжила роботу в Лаврі і завершила її 5 червня.
-1 Київ
