У Франції за запитом росіян затримали кримського татарина з України. У Меджлісі зробили заяву

У Франції за запитом росіян затримали кримського татарина з України. У Меджлісі зробили заяву Росія досі лишається членом Інтерполу, підкреслили у Меджлісі
Фото: EPA

У Франції за запитом країни-агресора Росії через Інтерпол затримали громадянина України, кримського татарина Ільнура Шагаєва, проінформував 14 липня сайт Меджлісу кримськотатарського народу.

"20 травня 2025 року у місті Шербур (Франція) під час посадки на пором, який прямував до Ірландії, французькою владою було затримано громадянина України Ільнура Шагаєва", – ідеться у повідомленні.

У релізі підкреслили, що Шагаєв із грудня 2024 року живе в Ірландії зі своєю багатодітною сім’єю, члени якої набули статусу тимчасового захисту (temporary protection).

"Шагаєва затримано за міжнародним ордером Інтерполу, виданим за відповідним клопотанням Росії про арешт і екстрадицію. При цьому, як зазначає французька сторона, суть звинувачень, висунутих  Росією, є такими, які французька влада, за її словами, не може проігнорувати. Нам також повідомлено, що наразі французька сторона вивчає юридичну обґрунтованість на предмет того, чи відповідають виконанню вимоги Росії", – пише Меджліс.

Його представники пояснили, що у Франції діє така процедура: "якщо протягом 60 днів російська сторона не надасть французькій прокуратурі докази в підтвердження своїх звинувачень проти Шагаєва або якщо надані докази будуть визнані недостатніми, останнього мають звільнити".

"У будь-якому разі громадянина України, навіть якщо припустити, що висунуті проти нього Росією звинувачення французькою стороною будуть визнані достатніми, не можна екстрадувати на територію Росії, країни-агресора. І в цьому позиція Меджлісу кримськотатарського народу непохитна", – заявили в організації.

У Меджлісі звернули увагу на питання, "наскільки виправданим є збереження членства Росії в Інтерполі в умовах розв’язаної нею війни проти України та відвертої агресії і неповаги, які нею демонструються щодо міжнародних інституцій".

"Єдине, на що зважився Інтерпол у березні 2022 року, щоб запобігти будь-якому потенційному зловживанню Росією каналами Інтерполу щодо переслідування осіб у рамках конфлікту в Україні або за його межами, – це впровадження посилених заходів нагляду та моніторингу щодо Росії", – ідеться в релізі.

Пізніше ситуцію прокоментував окремо у Facebook голова Меджлісу Рефат Чубаров. Він, імовірно, закликав не звинувачувати у ситуації, що склалася, владу Франції.

"Закликаємо всіх, хто висвітлює подібні випадки, бути витриманими в оцінці поведінки країн (окрім Росії, зрозуміло), які змушені діяти, як у випадку із Францією, згідно з правилами Інтерполу", – написав Чубаров.

Контекст

Після окупації Росією Криму 2014 року, за даними правозахисників, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася.

Під різними приводами, включно з боротьбою з екстремізмом, окупаційна влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо кримських татар, заявляли правозахисники з Human Rights Watch. У квітні 2016 року міністерство юстиції РФ занесло Меджліс кримськотатарського народу до переліку заборонених організацій.

4 травня 2024 року Чубаров повідомляв, що спецслужби Молдови затримали помічника лідера кримських татар Мустафи Джемілєва Ерола Велієва, який повертався в Київ. Чубаров зазначив, що причина затримання – оголошення Росією в "національний розшук". "Щоправда, до чого тут спецслужби суверенної Молдови, будемо ще з'ясовувати", – наголосив голова Меджлісу. Пізніше Велієва відпустили.

Після того Чубаров заявив, що у країні-агресорі Росії створюють списки "смертників-терористів" і заносять туди, зокрема, кримських татар.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати