+5 Київ
Навчання відбулися у травні й червні цього року. За словами підполковника Дена Гаффа, який брав у них участь, та інших офіційних осіб, одним з основних висновків навчань є те, що службі потрібно знайти роботоспроможний баланс між використанням 3D-принтерів на полі бою, а не тільки на території США, де підрозділи друкують композитні корпуси, а потім додають покупні компоненти, як-от двигуни й контролери.
Директор управління з можливостей безпілотних авіаційних систем армії полковник Нік Раян сказав виданню, що це порівняно легко зробити в умовах наявності електроенергії й часу для друку і збирання. Однак постає питання, чи доцільно підрозділу возити за собою 3D-принтер у вантажівці.
"Ми намагаємося зрозуміти, яким є правильний варіант, коли ви перебуваєте у великомасштабній бойовій операції й вам постійно доводиться рухатися, тому що ви можете стати ціллю противника", – додав він.
Раян припустив, що одним зі способів розв'язання проблеми може стати масовий друк корпусів безпілотників перед їх доправленням на точку з обслуговування безпілотників із 3D-принтерами, розташовану ближче до лінії фронту, яка, зі свого боку, може зібрати безпілотники й передати їх до бойової групи бригади на передовій.
На навчаннях військовим довелося використовувати два 3D-принтери у штабі батальйону для виробництва невеликих односторонніх ударних безпілотників, перш ніж колона постачання переправляла деталі й/або безпілотники в маневрені роти. Армії ще доведеться попрацювати над тим, як використовувати 3D-принтери у бою, зазначають у публікації.
