У світі швидко зростає кількість тих, хто голодує, у 2023 році буде ще гірше – The Guardian

8 вересня 2022, 20:03

Этот материал также можно прочитать на русском

У світі швидко зростає кількість тих, хто голодує, у 2023 році буде ще гірше – The Guardian

Причини голоду у світі – кліматичні потрясіння та війна в Україні
Фото: ЕРА

За три роки кількість людей у світі, які стикнулися з браком продовольства, зросла у 2,5 раза: зі 135 млн людей у 2019 році до 345 млн у 2022 році. Наступного року ситуація лише погіршиться. Про це 7 вересня написала The Guardian у своїй редакційній колонці.

Серед головних причин голоду видання називає кліматичні потрясіння і наслідки війни в Україні.

За даними ООН, на постраждалому від посухи півострові Сомалі на сході Африканського континенту 22 млн людей загрожує голодна смерть. Майже третина території Пакистану опинилася під водою, і чотири п'ятих його худоби загинула. На півдні Китаю посуха і спека загрожують урожаю. А вторгнення Росії в Україну вплинуло на постачання двох великих експортерів і призвело до різкого зростання цін на енергоносії і добрива. У всьому світі ціни зросли приблизно на 20% у річному підрахунку.

The Guardian зазначає, що за час пандемії коронавірусу та війни в Україні, які негативно вплинули на виробництво харчових продуктів, їхні запаси у світі виснажилися і багато які вже не відновляться. І навіть поновлення експорту українського зерна не зможе виправити ситуацію. Для розв'язання проблеми голоду у світі від урядів будуть потрібні довгострокові заходи щодо стримування викидів вуглецю, адаптації сільськогосподарських культур до кліматичних змін, зниження залежності від хімічних добрив і боротьби з домінуванням невеликої кількості гравців на продовольчих ринках.

Проте навіть власні експерти ООН із прав людини торік критикували її найбільший саміт із продовольчих систем за те, що він не зміг врахувати голоси найуразливіших і не вніс жодних значних змін, зазначає видання.

Нездатність урядів розв'язати нагальні проблеми надала компаніям можливість використовувати високі ціни для отримання надприбутку, а президентові Росії Володимиру Путіну – маніпулювати харчовими продуктами з політичною метою, підкреслює The Guardian.

Контекст

19 березня головний редактор видання BlackSeaNews Андрій Клименко повідомив, що Росія замінувала у Чорному морі рекомендовані шляхи для цивільних суден від Босфору до Одеси і звинуватила у цьому Україну.

Президент США Джо Байден попереджав 24 березня, що світові загрожує брак харчових продуктів через війну Росії проти України.

Директор-виконавець Всесвітньої продовольчої програми Девід Біслі заявив, що війна в Україні може спричинити зростання світових цін на харчові продукти, що призведе до катастрофічних наслідків для найбідніших верств населення у різних країнах. Він сказав, що від постачання зернових з України дуже залежить Ємен, Сирія, Туніс і Ліван.

За даними аналітичного сайта The Observatory of Economic Complexity, Росія є найбільшим у світі експортером пшениці, на її частку припадає понад 18% міжнародного експорту. Україна є п'ятим за величиною експортером пшениці (після Росії, Франції, США та Канади), на її частку припадає приблизно 7% світових продажів.

В ООН вважають, що наслідки конфлікту, пов'язані з продовольством, відчують Єгипет, Туреччина, Бангладеш та Іран, які купують понад 60% пшениці в Росії і Україні, а також Ліван, Туніс, Ємен, Лівія і Пакистан, які також дуже залежать від постачання пшениці із цих двох країн.

За даними ООН, вторгнення РФ в Україну призведе до продовольчої кризи, яка торкнеться п'ятої частини населення планети – 1,7 млрд жителів Землі.

Експерти громадської організації "Українська природоохоронна група" припускають, що через воєнні дії в Україні не буде засіяно або будуть тимчасово недоступними 202 600 км² земель, що становить приблизно 34% усієї площі суші України.

Україна ООН клімат Африка Сомалі війна ціни експорт криза спека врожай голод Guardian пшениця посуха населення пандемія коронавірус харчування зерно вторгнення Росії в Україну викиди

Матеріали за темою