Україна та Росія, яких колись називали "житницею Європи", експортують приблизно чверть світової пшениці та половину продукції із соняшнику, зокрема насіння та олію. Україна також є світовим постачальником кукурудзи, пише ВВС News.
Телерадіокомпанія наводить дані аналітиків, згідно з якими війна Росії проти України може вплинути на виробництво зернових і навіть подвоїти світові ціни на пшеницю.
За словами Бізлі, такі процеси наражають на ризик голодної смерті ще більше людей у всьому світі. Протягом останніх чотирьох років кількість людей, які стикаються з потенційною голодною смертю, у всьому світі вже зросла з 80 млн до 276 млн, застеріг голова Всесвітньої продовольчої програми.
Він, зокрема, назвав країни, які залежать від України як "житниці", – це Ємен, Сирія, Туніс, Ліван.
Представник великого виробника добрив, норвезької хімічної компанії Yara International, яка працює в понад 60 країнах, повідомив BBC, що дефіцит може дуже вдарити по врожайності, що призведе до "глобальної продовольчої кризи".
Українські фермери залишили свої поля, оскільки змушені захищати землю зі зброєю в руках від російських окупантів, розповіла телерадіокомпанії українська юристка, експертка міжнародного торговельного арбітражу Іванна Дориченко.
"Чоловіки, яким потрібно працювати на землі, зараз захищають нашу землю. Тому що якщо вони не захистять землю, не буде на чому працювати пізніше", – зазначила юристка.
Вона також додала, що війна спричинила хаос у лініях постачання, які зазвичай використовують для експорту сільськогосподарської продукції, а українські військові зупинили всі комерційні судноплавства у своїх портах після російського вторгнення.
За її словами, Україна більше не може доправляти товари в такі регіони, як Південно-Східна Азія, Близький Схід та Африка, а також неурядові організації, такі як Всесвітня продовольча програма.
Контекст
24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ в Україну. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки та лікарні. РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню "Град" і "Ураган", завдає авіаударів.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). Відомо, що серед загиблих в Україні – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців президент України востаннє говорив 25 лютого – протягом першого дня війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 8 березня становили, за даними Генштабу ЗСУ, понад 12 тис. людей убитими, пораненими та полоненими, а також сотні танків та інших бронемашин, десятки артилерійських систем, літаків, вертольотів та іншої військової техніки.
РФ відмовляється забирати тіла загиблих в Україні російських військових, заявила 7 березня віцепрем'єр-міністерка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, висунувши вимогу "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду задля виправдання агресії". Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну, а 3 березня повідомив про початок розслідування.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни запровадили проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна. Після введення санкцій у Росії оновилися історичні максимуми падіння курсу рубля щодо євро та долара. Санкційні заходи призвели до обвалу економіки країни-агресора. Санкції мають намір розширювати й надалі.