Із досвіду, який Трамп здобув, намагаючись покласти край війні в Газі, він може використати небагато, намагаючись зупинити майже чотирирічне вторгнення Росії в Україну, ідеться у статті. Єдиний урок – сила може змусити противника поступитися, на цьому подібність закінчується. Якщо Ізраїль – союзник, залежний від США, то Росія – давній противник, який спирається на Китай, і світове засудження її агресії далеко не одностайне, зазначає автор.
Можливості тиску Трампа на нелегітимного президента РФ Володимира Путіна є мінімальними. Він уже вичерпав дипломатичні жести, особисту чарівність і погрози санкціями. Переговори зайшли у глухий кут, хоча Москва стверджує, що контакти тривають. На відміну від Гази, Трамп не може просто оголосити про мир і залишити деталі на потім – Путін уже демонстрував, що легко використовує такі ситуації проти нього.
У Трампа залишається один можливий урок з останніх дев'яти місяців боротьби з Путіним, наголошує Волш. Уже кілька тижнів Трамп обговорює можливість дозволити європейським союзникам закупити для Києва американські ракети Tomahawk, здатні уражати цілі глибоко в Росії. Кремль реагує погрозами і попереджає про "ескалацію".
Європа й Україна вже стикалися зі схожими порожніми погрозами як від попереднього президента США Джо Байдена, так і від самого Трампа, ідеться у статті. Якщо він знову не доведе своїх обіцянок до кінця, це лише підтвердить слабкість американської позиції.
Зараз Трамп не має простих важелів впливу на Путіна, ідеться в публікації. На відміну від прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, якого можна було покарати скороченням допомоги, Росія потребує прямої конфронтації – економічної або військової. Але саме цього Трамп уникає.
Щоб досягти миру в Україні, Трампу доведеться довести, що він готовий до реальних дій, а не до чергових гучних заяв, резюмує автор.