Українські моряки протягом 11 місяців були заручниками на судні, яке доправило в Бейрут селітру

Українські моряки протягом 11 місяців були заручниками на судні, яке доправило в Бейрут селітру Rhosus простояв біля берегів Бейрута із 2013 року і затонув два роки тому
Фото: marinetraffic.com

У складі екіпажу судна Rhosus, яке 2013 року доправило в порт Бейрута 2750 тонн аміачної селітри, було четверо громадян України.

Четверо громадян України провели 11 місяців у складних умовах у порту Бейрута на судні Rhosus, яке везло аміачну селітру з Батумі в Мозамбік. Про це в інтерв'ю "Обозревателю", опублікованому 7 серпня, розповіла голова наглядової ради фонду допомоги морякам "Ассоль" Світлана Фабрикант.

За її словами, судно Rhosus, на якому моряки прибули в Бейрут, 2012 року купив російський бізнесмен Ігор Гречушкін, судно оформили під молдавським прапором, порт приписки – Джурджулешти.

"У 2013 році відбулася повна заміна екіпажу. Капітана це збентежило, зазвичай же не списують весь екіпаж – заміна відбувається поетапно. Але, мабуть, люди, які там працювали, так хотіли втекти, що нічого не стали говорити тим, хто прийшов їх замінити. Але це стало зрозуміло вже потім", – розповіла Фабрикант.

Екіпаж із небезпечним вантажем на борту дорогою із Грузії в Мозамбік зробив запит на вхід у порт Бейрута, щоб провести ремонтні роботи.

"Судну дозволили зайти, воно стало на якір, але ось вийти з порту вже не змогло. Судно вимагало ремонту – там були протікання, проблеми з машиною, але судновласник гроші на це не переказав", – зазначила глава наглядової ради фонду "Ассоль".

За її інформацією, моряки 11 місяців жили в порту Бейрута без грошей, без нормальної їжі, без медичного обслуговування.

"Буквально жебракували. Були в дуже важких умовах. Плюс до всього спека – а машина не працює, не можна зробити, щоб на судні було прохолодно. Це була, по суті, така в'язниця. Протягом усіх цих місяців накопичувався борг. Одержувач вантажу з якихось причин не захотів організовувати з Мозамбіку інше судно, щоб забрати селітру", – підкреслила Фабрикант.

Українським морякам віддали документи, тільки коли керівництво порту ухвалило рішення, що вони забирають вантаж на склад як заставу. Тільки після цього громадян України вдалося повернути додому.

Фабрикант зазначила, що за два роки Rhosus затонув біля берегів Бейрута.

"Судно було несправне. Там дійсно було протікання, а коли судно так багато років не експлуатується, то і вода, і ракушка роблять свою справу. Загалом, судно пішло на дно", – повідомила вона.

Потужний вибух у порту Бейрута стався увечері 4 серпня. У прилеглих до порту районах столиці Лівану пошкоджено або зруйновано багато будинків. Агентство Reuters писало з посиланням на очевидців, що вибух був такої сили, що його відчули навіть мешканці столиці Кіпру Нікосії, яка розташована майже за 200 км від Бейрута. Телеканал Al Jazeera повідомив, що вибуховою хвилею автомобілі закинуло на дах заводу на висоту приблизно третього поверху.

Жертвами, за інформацією Al Jazeera, стало понад 150 осіб, ще приблизно 5 тис. поранено і десятки зниклих безвісти.

Губернатор ліванської столиці Марван Аббуд розповів, що внаслідок вибуху без даху над головою залишилося до 300 тис. людей. Він оцінив збитки від події у $3–5 млрд.

За попередньою інформацією, вибух стався на складі аміачної селітри після пожежі, спричиненої зварювальними роботами.

За даними Reuters, влада Лівану ігнорувала пропозиції митниці про реекспорт або продаж 2750 тонн аміачної селітри, конфіскованої із судна Rhosus (судно належало Ігореві Гречушкіну) в порту Бейрута. Як розповів співрозмовник агентства, команда інспекторів попередила, що, якщо селітри не вивезти, "у повітря може злетіти весь Бейрут".

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати