+12 Київ
Удова колишнього підполковника Федеральної служби безпеки РФ Олександра Литвиненка Марина Литвиненко в ефірі програми "БАЦМАН" головного редактора видання "ГОРДОН" Олесі Бацман на каналі "112 Україна" заявила, що після отруєння її чоловіка в її організмі доза радіації теж була завищеною.
Вона розповіла, що їй і синові дозволили попрощатися з Литвиненком без рукавичок і захисних фартухів.
"Я могла його обійняти, поцілувати, відчути його запах. Потім сказали про полоній... Я про себе подумала: "Слава богу, що тоді я про це ще не знала". Адже я не змогла б із ним попрощатися, не було б такого шансу. Я не думала, що зі мною може щось статися через радіоактивність. У ніч після Сашкової смерті до мене приїхали поліцейські і розповіли про полоній", – сказала вона.
Литвиненко зазначила, що після цього її та сина попросили здати тести, щоб визначити, чи були вони заражені.
"Ми три дні чекали результатів. Не те щоб я переживала... Думала: "Якщо зі мною щось станеться, то, напевно, це якось нечесно. Толя щойно втратив батька. А раптом – і мене? Несправедливо!" Коли прийшли люди з результатами аналізів, вони сказали, що у Толі нічого не виявили. І слава богу, він навіть до школи не міг ходити без цієї довідки. Мені сказали, що мої показники завищені, але доза не смертельна. Що в майбутньому це може позначитися на розвитку онкології, але ступінь ризику в усіх людей різний. Якщо він у мене високий, то ще 1% додається. А може, і не вплине. Коли лікар, жінка, це мені зачитала, ми з нею заплакали обидві, обнялися. Для мене це не був вирок, я зрозуміла, що ось зараз я не помру. Головне – щоб син виріс, щоб я це побачила, щоб я багато чого для нього змогла зробити. І весь процес у справі теж був для нього, для нашого сина", – заявила вдова Литвиненка.
Удова Литвиненка – Росії: Хочете бути вигнанцями – ваше право! Але не треба лізти до нас ні з полонієм, ні з нервово-паралітичними газами. Читайте повну версію інтерв'ю
Олександр Литвиненко помер унаслідок отруєння радіоактивним полонієм-210 у Лондоні 23 листопада 2006 року.
Розслідування і суд у цій справі тривали понад дев'ять років. Було призначено судове дізнання, публічні слухання почалися тільки на початку 2015 року. За однією з версій, мотивом убивства Литвиненка могла бути наявність у нього компромату на представників російської влади.
21 січня 2016 року Високий суд Лондона оприлюднив висновок, що вбивство Литвиненка, "імовірно", санкціонували Микола Патрушев, який у 2006 році очолював ФСБ, а також президент РФ Володимир Путін. Виконавцями вбивства визнали росіян Андрія Лугового і Дмитра Ковтуна, які, за версією слідства, підсипали полоній у чай Литвиненку.
