-3 Київ
Мономісто – це населений пункт (не обов'язково місто, може бути і сільське поселення), сформований навколо одного підприємства або групи підприємств, пов'язаних єдиним виробничим ланцюжком. Таке підприємство називають містоутворювальним.
Від санкцій постраждало 134 містоутворювальні підприємства, на яких працює понад 500 тис. жителів Росії. Ще 38 таких підприємств зіткнулися з непрямими наслідками обмежень. Водночас значне погіршення ситуації – у 16 підприємств, де працює 182 тис. осіб. Найбільше постраждали лісопромисловість та деревообробка, металургія, транспортне машинобудування.
У ЦСР вважають, що основні негативні наслідки санкцій для соціально-економічного становища мономіст Росії виявляться в III і IV кварталах 2022 року. Ідеться про скорочення працівників, зменшення випуску продукції та навіть на закриття підприємств, не здатних адаптуватися в нових умовах.
Потенційно найвищий ризик у мономіст Північно-Західного округу, особливо тих, де було реалізовано проєкти з виробництва пелет (паливних гранул, біопалива), брикетів та CLT-панелей, або багатошарових клеєних дерев'яних панелей, ідеться у доповіді. Із втратою ринків збуту в липні – серпні очікують припинення діяльності низки таких компаній. Серед проблемних дослідники також назвали такі мономіста, як Октябрський, Новодвінськ, Онега, Коряжма, Красна Поляна (Кіровська область), Піндуш, Муєзерський, Парфіно, Мантурово.
У чорній металургії після запровадження санкцій відбулося скорочення внутрішнього споживання через зниження інвестиційної активності. Окрім того, зараз компаніям галузі доводиться переорієнтувати експортні потоки до країн Азії та Близького Сходу. Ці проблеми вже призвели до скорочення виробництва на провідних підприємствах РФ, які розташовані в мономістах. Наприклад, Магнітогорський металургійний комбінат (Магнітогорськ) у травні зупинив дві з восьми доменних печей, скоротивши виробництво чавуну на 40%, а "Северсталь" (Череповець) запланувала зниження обсягів виробництва на 20–40%.
Від посилення санкційного тиску також постраждала галузь транспортного і спеціального машинобудування. Наприклад, для міста Набережні Челни та розташованого в ньому ПАТ "КАМАЗ" зупинення діяльності іноземних підприємств, що входять до коопераційного ланцюжка зі збирання сучасних кабін та двигунів вантажівок, є критичним. У підсумку вже 7,4 тис. жителів мономіста працюють у режимі неповного робочого тижня.
У вагонобудуванні, де зайнято 50 тис. осіб, теж проявляються проблеми. Головною деталлю, без якої виявилося неможливим продовження виробництва, стали касетні підшипники, ідеться у дослідженні. З Росії пішли всі великі закордонні виробники, і станом на червень 2022 року на російських підприємствах таке виробництво не створено. Через це сильно знизили обсяги випуску вагонів "Уралвагонзавод" (Нижній Тагіл) та "Рузхиммаш" (Рузаєвка).
Водночас "Алтайвагон" (Новоалтайськ), один із лідерів із виробництва вантажних вагонів у країні, працює в режимі мінімального завантаження через падіння обсягів перевезень залізницею. Несприятлива ситуація також склалася в таких містах, як Тольятті, Набережні Челни, Єлабуга.
Водночас дослідження виявило мономіста, стійкі до санкцій. Приблизно 50 містоутворювальних компаній змогли швидко адаптуватися до нових умов. У більш виграшному становищі опинилися підприємства військово-промислового комплексу та виробники автокомпонентів – аналогів імпортних деталей, а також організації з невисокими темпами модернізації та впровадження сучасних технологій.
