+5 Київ
Аналізуючи майже три тижні від початку війни на Близькому Сході, автори зазначають, що складається враження, ніби Трамп не має жодного очевидного плану щодо повалення іранського режиму, чого, за його словами, він прагне.
Щодо захоплення ядерних об'єктів Ірану він не запропонував переконливих ідей для досягнення цієї мети. Окрім того, він не зміг передбачити очевидний побічний ефект війни: перебої в постачанні нафти, що спричинять різке зростання цін і погіршення світової економіки.
Видання зазначає, що війна з Іраном стала прикладом "хаотичного й егоцентричного підходу" Трампа до президентства. Він обмежив коло радників, ухилявся від ретельного процесу ухвалення рішень, робив суперечливі заяви й намагався ввести світ в оману щодо загибелі десятків іранських школярів через промах американської ракети Tomahawk. Як пишуть автори ЗМІ, майже щодня дії президента демонструють, чому йому не можна довіряти "найважливіші державні справи".
Попри це, війна мала деякі тактичні успіхи. У матеріалі йдеться, що комбінація економічних санкцій США й союзників і воєнних ударів, переважно Ізраїлю, зробила Іран менш спроможним створювати регіональні проблеми. Вартість валюти впала, багато лідерів і науковців загинули, протиповітряна оборона й ракетний арсенал країни ослабли, а два терористичні проксі – ХАМАС і "Хезболла" – зазнали втрат.
ЗМІ пише, що Трамп оголосив про масштабніші цілі війни: він висунув вимогу безумовної капітуляції уряду Ірану й контролю над наступним лідером країни, пообіцявши "зробити Іран знову великим". Водночас він не пояснив, як планує досягти цього. Його прибічники вважають, що стриманість – це тактика, щоб зберегти варіанти й заплутати ворога, але NYT зазначає, що війну розпочали без чіткого плану й розуміння її завершення.
У матеріалі автори виділяють три стратегічні проблеми.
Помилка щодо зміни режиму. Як пише NYT, Трамп повторив історичну помилку американських президентів, уявивши, що повалення уряду буде простим. У цьому випадку його "гординя була вражаючою", зазначили автори. За їхніми спостереженнями, повітряні сили майже ніколи не усувають уряд – для цього потрібні наземні війська, щоб захопити державну владу і призначити нового лідера. Також ЗМІ зазначає, що заклики Трампа до протестів у січні проти режиму Ірану закінчилися масовими вбивствами демонстрантів, і згодом протести майже припинилися.
Ядерна загроза. Видання наголошує, що не зрозуміло, як США запобігатимуть перетворенню Ірану на ядерну державу. Запаси високозбагаченого урану залишаються в тунельному комплексі під горами поблизу міста Ісфахан, і війна не гарантує їхнього захоплення. Автори зазначають, що якщо війна закінчиться збереженням цих запасів Іраном, "у нього буде шлях до створення бомби".
У матеріалі наголошують, що державний секретар Марко Рубіо визнавав, що лише наземні війська можуть це зробити, проте Трамп відповів, що Америка на цьому "не фокусується".
Глобальна економіка. NYT пише, що війни на Близькому Сході зазвичай підвищують ціни на нафту. Трамп недооцінив потенційне закриття Ормузької протоки, через що ціни на нафту зросли більше ніж на 40%. Він тимчасово зняв нафтові санкції з Росії й закликав союзників – Великобританію, Францію, Японію, Південну Корею й Китай – допомогти захистити протоку.
Як зазначає видання, перші тижні війни "не вселяють довіри". Планування в Білому домі могло бути таким самим "безрозсудним", як і публічна поведінка Трампа: не здобуто схвалення Конгресу, не узгоджено плани із союзниками, а американцям надано лише поверхневі пояснення. Автори зазначили, що рання реальність війни в Ірані не відповідає "вихвалянням пана Трампа".
