На політзаняттях, які проводять не рідше ніж двічі на тиждень, зосереджуються на так званих героїчних подвигах військових, котрі скоїли самопідрив на полі бою в Україні. Основний наголос роблять на їхній нібито безумовній відданості наказам лідера КНДР Кім Чен Ина. Водночас пропаганда стверджує, що дії перевершують навіть бойові заслуги російських військових, створюючи образ виняткового героїзму.
За словами джерела видання, методи ідеологічного тиску мало відрізняються від попередніх, проте тепер ще активніше використовують формулювання на кшталт: "Не бійся смерті – і житимеш вічно". Загиблих північнокорейських військових влада подає як "героїв, які виконали волю верховного лідера".
Як зазначає джерело, сьогодні практично вся армійська риторика будується навколо розповідей про самопідриви на війні в Україні, що демонструє байдужість влади до долі власних військових. Пропагування ідеї "вічного життя" робить смерть символом відданості режиму.
Усередині армії таку ідеологічну роботу сприймають як спосіб посилити згуртованість і лояльність особового складу.
Молоді військові віком приблизно 20 років здебільшого ставляться до цих занять формально, проте тривалий вплив пропаганди робить частину з них щиро готовими до самопожертви, зазначає видання.
Водночас командування сумнівається в повній ефективності таких методів. За словами джерела, військові розуміють, що багаторічне повторення тих самих прийомів не дає 100-відсоткового результату, і тому обговорюють потребу коригування форми і змісту ідеологічного оброблення, щоб підвищити готовність військовослужбовців іти на смерть.