Вірменія планує заборонити продаж турецьких товарів

Світ

У Вірменії хочуть продовжити заборону на ввезення товарів із Туреччини і заборонити продаж уже завезених. Про це 29 квітня заявив міністр економіки Ваан Керобян, повідомило агентство "Sputnik Армения".

В уряді Вірменії зазначили, що у країні продовжують продавати турецькі товари, пояснюючи тим, що це розпродаж завезеної раніше партії.

Керобян зазначив, що запровадять заборону на продаж, незалежно від того, коли товар завезли. За його словами, політика може змінитися, якщо Вірменія і Туреччина налагодять відносини.

Заборону на ввезення продукції з Туреччини ввели на шість місяців у жовтні 2020 року. Таке рішення ухвалено на тлі конфлікту в Нагірному Карабасі і підтримки Туреччиною Азербайджану. Воно набуло чинності 1 січня 2021 року. Місцевим бізнесменам дали час на заміщення імпорту аналогічними товарами з інших країн.

Контекст

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершили підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Того самого дня у Вірменії оголосили воєнний стан. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію у "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії і оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію.
Туреччина відкрито заявляла про підтримку Азербайджану в конфлікті з Вірменією. Турецький президент Реджеп Ердоган сказав, що Вірменія має покинути окуповану нею територію Нагірного Карабаху. Водночас в Анкарі заперечують надання Азербайджану військової допомоги, запевняючи, що азербайджанська армія справляється з деокупацію Карабаху сама.
Обидві країни оголосили мобілізацію. Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщують 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Алієв стверджує, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
За даними міноборони Азербайджану, за час зіткнень у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними міністерства охорони здоров'я Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.